Експерти про результати саміту «Кримська платформа»: Нас очікує серйозна і вкрай непроста робота – Андрій Клименко

23 серпня в Києві пройшла, мабуть, найважливіша міжнародна подія за часи незалежності - форум «Кримська платформа», в якому взяли участь урядові делегації аж 45 країн та організацій: всіх членів ЄС, США, Грузії, Молдови, Туреччини, Північної Македонії, Австралії, Нової Зеландії, Японії, Канади, Ісландії. Серед учасників – 9 президентів, 4 прем'єр-міністри, 14 голів МЗС, інші крупні політики та дипломати. 

Україна розраховує, що Платформа стане постійним майданчиком, який допоможе з часом повернути анексований Росією Крим: «Наша найголовніша мета – повернути Крим в актуальний порядок денний світової спільноти, передусім – наших партнерів і сусідів», пише Укрінформ.

Українськи експерти оцінили підсумки саміту, а також поділилися думками щодо перспектив, зокрема, якими вони їх бачать в тривалості та в розмаху.

Андрій Клименко: Саміт пройшов, тепер же – нас очікує серйозна і вкрай непроста робота

«Я не буду аплодувати, тому що цього вже було багато. Саміт був, направду, історичною подією. Але «Кримська платформа» пройшла. В Декларації учасників саміту є багато чого. Я ж хочу звернути увагу на ті дипломатично-округлі формулювання, які можуть викликати низку запитань», - наголосив головний редактор порталу BlackSeaNews, керівник Моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко.

Наприклад, у декларації жодного разу не згадується слово «санкції». Натомість, дуже обережно звучить таке: «розглянути запровадження подальших політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів щодо Російської Федерації, якщо це передбачено правовою системою кожного Учасника Платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії цього вимагатимуть». Тут не варто шукати «зради». Але. «Не секрет, що серед країн-членів ЄС та НАТО є такі, які не надто в захваті від санкцій як таких. Це не стосується, приміром, Польщі, Румунії, країн Балтії, Великої Британії, США, наголошує він. Але низка країн має глибокі політичні, бізнесові зв’язки з РФ… І це, безумовно, проблема, яку українській стороні варто вирішувати. Спитаєте – як? Шляхом переконання, шляхом індивідуальної роботи з цими країнами для того, щоби їм стало зрозуміло, що особливого вибору у світу немає: або санкції, або – війна». Від себе додамо, що «війна» - це не обов’язково, коли стріляють.

Українська сторона повинна якось протидіяти атмосфері страху перед новими санкціями. «Для цього потрібно створити сильну коаліцію з числа країн ЄС. Потрібно, щоб Україна разом Польщею, країнами Балтії, Румунією тощо активно надавали залізні аргументи. Без цього кримська декларація може залишиться папірцем. Певен, що цього не буде, але саміт пройшов, а тепер – нас очікує серйозна і вкрай непроста робота.  

Крім того, каже пан Клименко, якщо мова про декларацію, то варто наголосити, що саме Україна має взяти на себе ініціативу щодо її реалізації. «Так, це не просто, за роки окупації громадські неурядові організації, по суті, взяли на себе функцію моніторингу та документування фактів порушення прав людини, фактів мілітаризації Криму, екологічного впливу, порушення морського права і так далі. Але ж це все повинна робити держава. В будь-якому разі… Я, як представник однієї з таких організацій, із задоволенням готовий передати всі свої напрацювання, доробки, досвід, методики державним органам. На жаль, поки що на цьому фронті спостерігається мала активність. Проте активність усе ж є».

Андрій Клименко. Фото з сайту Укрінформ

Перш за все Андрій Клименко відзначив прокуратуру АР Крим і міста Севастополь, яка бере факти від неурядових організацій, правильно оформлює їх з процесуальної точки зору, формує на їх основі документи для міжнародних судів… Позитивно згадав експерт і про представництво Президента в АРК, а також МЗС. «Втім, цього не достатньо. Якщо ми справді хочемо реалізувати політичні рішення Платформи, то… В кожному українському центральному органі виконавчої влади, в кожній державній агенції, державній службі (Нацбанку, комісії з цінних паперів, Фонді держмайна, Міграційній службі тощо) - повинні бути фахівці або цілі відділи/групи/структурні підрозділи, які за своїми функціональними обов’язками займатимуться виключно питаннями деокупації Криму і нічим іншим».

Експерт певен, що незалежні експерти зроблять все можливе для того, щоб організувати навчання, передати свої матеріали, вони консультуватимуть чиновників на кожному кроці… 

Також вкрай важливо посилювати потенціал нашого МЗС. Не в інтелектуальному плані (з цим все добре), а в плані того, щоб українське дипвідомство, на яке покладається величезна відповідальність за реалізацію цілей і рішень Платформи, підсилити структурно. «Найперше в тих країнах, які для нас є найбільш важливими в плані реалізації цілей і рішень саміту – треба посилювати персонал українських посольств, збільшувати штат за рахунок дипломатів, які б займалися Кримом. Зрештою, якщо наше МЗС проявило ініціативу очолити санкційний напрямок, прийнявши кілька місяців тому дуже правильне рішення відносно створення посади Уповноваженого міністерства з питань санкційної політики на рівні посла, то… Все це необхідно тепер підсилювати ще й кадрами, бюджетом тощо», - наголосив Клименко.

І останнє… В документі, крім усього іншого, сказано: «продовжувати здійснення політики невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Російською Федерацією». Але що таке політика невизнання? «Щоб документ не залишався черговою декларацією, мовляв, не визнаємо і ніколи не визнаємо – треба розписати один-два десятки кейсів або, простіше кажучи, стандартних ситуацій, які ми вже бачимо за ці більш ніж сім років окупації. Багато хто пам’ятає, скільки зусиль українською владою в різні роки було спрямовано на те, щоби приймались рішення щодо визнання геноцидом голодомору українського народу. Це була величезна робота.», - акцентує Клименко. При кожних перемовинах, при кожних державних візитах - українська сторона має добиватися (і добивається) того, щоби парламенти країн, окремих штатів чи федеральних земель - приймали резолюції з цього приводу. «Така ж, на мій погляд, робота нас чекає щодо невизнання анексії Криму», - додав експерт.

Потрібно, щоб кожна держава на рівні уряду або парламенту прийняла рішення, в якому б детально розшифрувала, що таке не визнавати незаконну анексію Криму. Приміром це означає не лише не малювати на географічних картах Крим таким же кольором, що й РФ. «Це означає також заборонити візити політиків, депутатів, власне, не рекомендувати громадянам їздити до окупованого півострову в обхід чітко визначених Україною правил. Зрештою, ми з колегами часто фіксуємо непоодинокі факти (і проти них боремося іноді успішно, іноді – не дуже), коли, приміром, в міжнародних системах бронювання туристичного відпочинку, тобто місць в готелях і так далі, з’являються об’єкти, які розташовані на території окупованого Криму. І таких випадків можна назвати ще багато. І подібного допускати не можна Але щоб це працювало – треба все це прописати в документах тієї ж Німеччини, Польщі, Франції, США, Італії й так далі. Так що роботи в нас попереду багато», - підсумував Андрій Клименко.