Експерти про результати саміту «Кримська платформа»: Україна засновує міжнародну інституцію. Подивимося, як це вийде – Борис Бабін 

23 серпня в Києві пройшла, мабуть, найважливіша міжнародна подія за часи незалежності - форум «Кримська платформа», в якому взяли участь урядові делегації аж 45 країн та організацій: всіх членів ЄС, США, Грузії, Молдови, Туреччини, Північної Македонії, Австралії, Нової Зеландії, Японії, Канади, Ісландії. Серед учасників – 9 президентів, 4 прем'єр-міністри, 14 голів МЗС, інші крупні політики та дипломати. 

Українськи експерти оцінили підсумки саміту, а також поділитися думками щодо його перспектив, пише Укрінформ.

Борис Бабін: «Україна засновує міжнародну інституцію. Подивимося, як це вийде»…

Наразі якусь оцінку заходу давати важко. Але, за визначенням, захід відбувся», - коментує Укрінформу юрист-міжнародник Борис Бабін.

Й усі спроби і держави агресора, так і політичних конкурентів якось це розмити і нівелювати провалилися.

«Загалом я оцінюю ситуацію в позитиві. Зрозуміло, що держава-агресор «готувалася» до саміту, робила все можливе, щоб його зірвати та дискредитувати. Зокрема, через тиск на наших партнерів, щоб мінімізувати кількість учасників. Я не кажу, що цього їм взагалі не вдалося, можливо, десь вони і вплинули на ситуацію, умовно кажучи, мав приїхати міністр, а, натомість, прибув посол. Але нічого принципового росіянам зробити не вдалося».

Борис Бабін. Фото: Укрінформ

Кримська платформа – на сьогодні це обличчя цивілізованих націй. «Можна констатувати, що спроби тиску з боку РФ не працюють в цивілізованих країнах», - додав пан Бабін.

Який буде пролонгований результат саміту? Наразі це важко спрогнозувати. Але «саміт абсолютно вірно формується як установчий, на ньому було заявлено те, як саме працюватиме «Кримська платформа», себто вказано, що це буде механізм комунікації між дипломатичними відомствами різних країн, що в Києві працюватиме відповідний офіс», - зауважив есперт-міжнародник. 

Утім виникає питання: як саме будуть залучені держави-учасниці в усі ці процеси, тобто, чи будуть організовані в Києві не просто якісь державні інституції України, а саме міждержавний діалог/міждержавний постійно діючий орган? «Це, насправді, головний виклик. Бо якщо ми «капсулюємось в наших посадовцях», то це означатиме, що цей проект більше внутрішньо-український, а цього не можна допусти».

Основне завдання цього проекту – його міжнародний вимір. І тому всі постійно діючі структури КП мають функціонувати за участю держав-учасниць. «Наше МЗС, спільно з колегами з різних країн, повинне опрацювати механізм їхньої участі. Фактично, Україна засновує міжнародну інституцію. Подивимося, як це вийде», - наголосив Борис Бабін.