Український безпілотний комплекс радіотехнічної розвідки почав льотні випробування / Фото
НВЦ «Інфозахист» почав проведення льотних випробувань своєї нової розробки - повітряного комплексу радіотехнічної розвідки Gekata, який призначений для виявлення радіовипромінюючих цілей на відстані у сотні кілометрів.
Вперше ця розробка була продемонстрована на виставці «Зброя та Безпека» у 2021 році, пише Defense.Express.
Gekata здійснила свій перший політ, піднявшись у небо з невеликого літовища під Києвом. Під час польоту, окрім роботи самої системи радіотехнічної розвідки, проводилось вимірювання впливу контейнеру на льотні характеристики PD-2.
Зазначається, що основою комплексу Gekata є 10-кілограмовий контейнер з обладнанням для ведення радіотехнічної розвідки, який встановлюється на дрон PD-2 від Ukrspecsystems.
За задумом розробників, весь комплекс складається з наземної станції управління та шести дронів з «Гекатою». Три БПЛА мають знаходиться у небі та змінюються по черзі для забезпечення цілодобового моніторингу по фронту 100-км та на глибині до 450 км від місця баражування.
Це дозволяє у режимі 24/7 збирати інформацію про всі об’єкти противника, які випромінюють у радіопросторі та точно визначити їхні координати. Тобто мова йде не тільки про пункти управління та командно-штабні машини, а про контрбатарейні радари, РЛС зенітно-ракетних комплексів або літаків, та навіть про звичайні радіостанції рядових бійців противника.
Gekata здатна відстежувати до 200 цілей одночасно
І робити це абсолютно непомітно, баражуючи над своєю територією. Бо, по-перше, Gekata лише збирає дані, не випромінюючи нічого, а по друге - PD-2 має розмах крила до 5 метрів, що робить його виявлення РЛС доволі важкою задачею.
Загалом можливості Gekata дозволяють відстежувати одночасно до 200 цілей та передавати інформацію про них у режимі он-лайн. Або, у випадку повної «радіотиші» чи автономного польоту, накопичувати цю інформацію на внутрішніх носіях.
Фактично, рішення НВЦ «Інфозахист» у вигляду «рою» БПЛА дозволяють замінити «класичні» літаки радіотехнічної розвідки або мережі наземних станцій РТР, на кшталт «Кольчуги».
Зазначається, що PD-2 може знаходитись у повітрі близько 10 годин та підійматися на висоту до 5 км, дальність керування дроном складає понад 220 км.
Дрон PD-2, окрім традиційного літака, має VTOL-варіант, коли за допомогою двох додаткових секцій він здатний злітати та сідати вертикально. Це дозволяє експлуатувати його навіть з непідготовлених майданчиків.
Ще на цю тему
- 26.11.2024 У Німеччині анонсували передачу Україні ще двох IRIS-T до кінця року
- 26.11.2024 Bloomberg: Британія вперше за прем’єра Стармера поставила Україні Storm Shadow
- 23.11.2024 Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів – Умєров
- 22.11.2024 Швеція готує значну інвестицію у виробництво Україною власної далекобійної зброї
- 18.11.2024 МЗС Ізраїлю пропонує віддати Україні російську зброю, захоплену в ХАМАСу та «Хезболли»
- 16.11.2024 Україна розробила чотири види ракет, йдуть випробування, - Зеленський
- 16.11.2024 Зеленський: На виробництво дронів у бюджеті на наступний рік передбачені ₴775 мільярдів
- 15.11.2024 Норвегія фінансуватиме виробництво української зброї за прикладом Данії
- 15.11.2024 Вперше: У ЄС профінансують спільні закупівлі озброєнь
- 09.11.2024 США скасували заборону для підрядників ремонтувати в Україні американську зброю – Reuters
- 08.11.2024 Україна отримає від естонської компанії тестові ракети ППО, які можуть збивати дрони
- 07.11.2024 Литва хоче розширити права закупівлі зброї для України