Заборона страхувати танкери може стати потужною зброєю проти експорту російської нафти — FT

Якщо британська влада разом зі своїми колегами з ЄС та США вимагатиме від страхових компаній припинити продавати страхове покриття танкерам, що перевозять російську нафту, це може стати потужною зброєю в спробах Заходу притиснути Москву. 

Про це пише видання Порти України з посиланням на Financial Times.

Поки що послуги страховиків не дуже цікавили громадськість, на відміну від банків — у зв’язку з санкціями Заходу проти Росії. Не дивно: більшість політиків (і виборців) лише в деяких межах усвідомлювали провідну, важливу функцію сектору страхування у фінансах та торгівлі. Проте зараз питання постає серйозно”, — зазначає видання.

Останнім часом жодні заходи суттєво не зашкодили російському нафтовому експорту. Деякі західні покупці вдалися до самообмежень, США ввели нафтове ембарго, однак американські закупівлі дуже незначні. Перевезення російської нафти танкерами становило понад 3 млн барелів на добу в лютому та березні проти більш ніж 4 млн барелів на добу протягом перших 17 днів квітня.

Додатково російську нафту поглинають Індія та Китай. Зокрема, Індія п’ятикратно збільшила імпорт з моменту вторгнення. Однією зі стратегій протидії цьому може бути введення ембарго ЄС. Але Китай та Індію «зазвичай не просто стримати» західними закликами, заявив Флоріан Талер, співзасновник аналітичної фірми OilX, яка спеціалізується на дослідженнях нафтового ринку.

Як зазначає видання, ситуація може змінитися, якщо будуть запроваджені санкції проти компаній, які займаються купівлею та продажом нафти, або банків, які фінансують ці операції. Альтернативним вибором є тиск на танкерних перевізників. Власне, зараз вони забезпечують приблизно три чверті всього експорту російської нафти за даними Талера — і практично всю нафту, яка надходить до Індії. Навіть Китай дуже залежить від танкерів, однак КНР використовує два нафтопроводи, що йдуть із Росії.

За даними Інституту міжнародних фінансів, більше половини останніх постачань нафти з Росії було перевезено танкерами, що належать фірмам зі штаб-квартирою в Греції. Багато з членів екіпажів розмовляють російською, китайською, багато танкерів використовують скандинавські та сінгапурський прапори.

Інструментом для Заходу зменшити обіг танкерів може бути заборона суднам ЄС брати російську нафту. Іншою більш практичною тактикою, яка вразить судна, що не входять до ЄС, може бути заборона британської влади синдикатам морського та авіаційного дивізіонів Lloyd’s страхувати флоти, які перевозять російську нафту”, — пише видання.

Такий захід страховиків може зупинити не всіх клієнтів, сказав британським політикам минулого тижня Ніл Робертс, керівник морського та авіаційного відділу Lloyds Markets Affiliation. Адже історія Ірану демонструє, як винахідливі ділки можуть використовувати лазівки. Однак більшість держав не впорається з незастрахованими флотами, і транспортним групам незабаром може бути занадто важко шукати різні засоби страхового захисту. Як зазначає Робертс, 95% світового флоту використовує страхове покриття P&I, а Лондон забезпечує 80% захисту від конфліктів.

Чи буде задіяний цей інструмент, поки не зрозуміло, пише видання. За новими угодами страхування вже відбувається самосанкціонування. Однак страхові компанії кажуть, що не можуть законно розірвати діючі контракти без прямого наказу влади, і скаржаться, що нинішній сценарій небезпечно заплутаний. Робертс проводить паралель з Італією в 1935 році після вторгнення в Абіссинію, коли проти держави-агресора були введені санкції, однак виникла плутанина щодо санкцій на нафту, і через цей факт вони провалилися.

Склалася ситуація, що навіть якщо експорт енергоносіїв Росії зменшиться, скарбниця Кремля залишиться достатньо повною. І хоча ембарго ЄС, якщо воно таки буде прийняте, зашкодить Москві, цього може виявитись замало.

На початку квітня 2022 року лондонський морський ринок страховиків (London Marine Insurance Market) оголосив «військовою зоною» усі морські води РФ, у тому числі — Балтику та Далекий Схід. Відтоді, якщо судну необхідно зайти в таку зону, судновласник зобов’язаний повідомити свого страховика та заплатити спеціальну «військову премію», яка може сягати 5% вартості всього судна.