Туристи з РФ ігнорують Крим — відпочинок зі смаком війни їм не потрібен

На травневі до Криму приїхало уп’ятеро-вшестеро менше відпочивальників, ніж зазвичай. Влітку буде не краще. Тим часом Москва перетворює півострів на велетенський військовий госпіталь.

Закритий чат власників невеликих готелів окупованого Криму, до якого отримав доступ НВ, переповнений тривогою та розпачем. Один учасник повідомляє, що підняв прайс на проживання на 20% порівняно з минулим роком. Інший нарікає на високі ціни в магазинах півострова, які можна порівняти з італійськими й французькими, незважаючи на офіційно низький валютний курс — 66 рублів за $1. Їхні співрозмовники розповідають, що від Балаклави до Тарханкута, тобто по всьому південно-західному узбережжю Криму, заборонено вихід у море — навіть прогулянковим катерам.

Але основна тема розмов — різке здрібніння туристичного потоку. «Я по [Керченському мосту їхала, порожньо. Автомобілів [туристів] дуже мало, в основному [військова] техніка йде. Якщо травневі такі, то що буде далі? «А у нас [військові] літаки дуже навіть літають: Сушки, МІГи та інше». «А у нас [військові] гелікоптери. Ексклюзивний туризм, йо-майо».

Про те, що становище тургалузі окупованого півострова тяжке, говорять не лише представники індустрії у чатах, а й цифри у російських ЗМІ. За даними газети Комерсант, травневі свята дали рекордно низьку заповнюваність кримських готелів — лише 10−15%. А продажі літніх турів на півострів скоротилися на 50−85%. У результаті на період відпусток у Криму заброньовано близько третини номерного фонду, при цьому цей показник у найвдаліші постокупаційні сезони становив 70−80%.

У результаті вся туристична галузь півострова — саме як бізнес готова обрушитися. Або, щонайменше, втратити сегмент невеликих і середніх приватних готелів — на 50−60 номерів, на які припадає 20−30% від загальної кількості місць.

Нікого з експертів такий стан речей не дивує. По-перше, до Криму взагалі не літають цивільні літаки — на час війни Росавіація оголосила «режим тимчасового обмеження польотів в аеропорти півдня й центральної частини Росії». Наразі заборона діє до кінця травня, але з початку російського вторгнення в Україну її неодноразово продовжували. Потягом на півострів із центральних районів країни-агресора їхати довго. Водночас скоротився потік автотуристів. Незаможніші росіяни — основні «клієнти» Криму, зараз економлять. А ті, що багатші, як і раніше, віддають перевагу все ще відкритій перед ними Туреччині.

Кримський журналіст Віктор Ядуха, з яким поспілкувався НВ, уточнює, що у Сочі також намітився спад туристичного потоку, але невеликий: близько 10%. «Отже, річ не тільки в економіці [росіян]. Крим сприймається зараз туристами як прифронтовий регіон. По північних околицях півострова прилітало, Україна лякає ударами по мосту. Ось це, на мою думку, головна причина», — каже він.

Госпіталь та військова база

Ельміра, власниця одного з готелів в Євпаторії, за умов анонімності погодилася поговорити з НВ про стан справ у місцевій турсфері.

Заповнюваність її готелю на травневих святах становила 50%. А ресторан і чебуречна, що належать їй, знизили оборот у половину, хоча частина їхніх клієнтів — місцеві.

При цьому, за словами кримчанки, на півострові повсюдно зростають ціни на проживання відпочивальників. Як пишуть місцеві видання, останнім часом вони збільшились на 15−50%.

У відносно невеликому готелі Ельміри за звичайний двомісний номер треба віддати 5 тис. рублів (2,4 тис. грн) на добу. Середній для півострова ціновий діапазон за аналогічне розміщення — це 3−6 тис. руб. Що досить багато, якщо врахувати, що місцева турсфера орієнтована, за словами Ельміри, на незаможних туристів, які обирають типові, масові санаторії радянського типу.

Зростання цін стало одним із каталізаторів зниження попиту. За даними російського сервісу онлайн-бронювання Tvil.ru, у Криму кількість відмов від попередньо заброньованих номерів досягла 74%. Для порівняння, у Краснодарському краї - це теж чорноморське узбережжя — сталося 23% відмін.

Ірина, співвласниця невеликого готелю на Південному березі, в Кореїзі, розповідає ще про одну причину різкого скорочення турпотоку. Мовляв, раніше більшість відпочивальників прилітали на півострів літаками — потягами росіянам їхати сюди незручно, а інших туристів тут немає. Наразі після закриття повітряного простору в готелі Ірини від броні відмовилися 80% клієнтів. І на кожну нову броню припадає чотири відмови від довоєнних резервацій номерів. При цьому готель знизив ціни до 1,5 тис. руб. (660 грн) за номер, хоча звичайний цінник — близько 2,5 тис. руб. (1,1 тис. грн).

«Війни бояться. Зараз навіть ті, хто машиною чи потягом їдуть, бояться. Запитують у нас, як ліпше дістатися, якими безпечними дорогами їхати», — розповідає Ірина.

Андрій Клименко, головний редактор українського видання BlackSeaNews, яке спеціалізується на чорноморській тематиці, звертає увагу ще на один важливий для тургалузі аспект: за кілька років до Криму переїхало близько 1,2 млн росіян, здебільшого пов’язаних із силовими структурами та армією. Із початком війни багато хто з них стали вивозити сім'ї з півострова, побоюючись за їхню безпеку. А ті, у свою чергу, розносять негативну інформацію про Крим по всій Росії. «Туризм — це дуже делікатна сфера. Туристичний потік формує не лише офіційна інформація, а й те, що люди кажуть. А кажуть вони про небезпеку. Який тут курортний сезон», — каже Клименко.

Свою роль зіграла й історія із затопленням чорноморського флагмана — крейсера Москва. Тоді кримчанам стало зрозуміло: українські ракети можуть так чи інакше дістати їх.

Туристів відлякує й те, що Москва фактично перетворила Крим на військовий шпиталь. Клименко розповідає, що зараз профільні курорти в Євпаторії та Саках, які традиційно спеціалізуються на проблемах опорно-рухового апарату, забиті пораненими солдатами окупаційної армії.

«А яка радість людям відпочивати, якщо поруч поранені, лікарні переповнені. То тут, то там можна побачити військових окупантів без рук, без ніг», — пояснює він.

До того ж за 30 км на північ від Євпаторії знаходиться військово-морська база. А за 30 км на південь від Сак — величезний військовий аеродром. Тобто західний Крим — це тепер не лише великий шпиталь, а ще й велетенська військова база. «А туристи тут — придаток, пережиток українського минулого, нікому вони не потрібні», — розповідає Клименко.

На все це накладається поганий бекграунд, адже після анексії потік відпочивальників на півострові різко знизився. Якщо до 2014 року до Криму приїжджало до 6 млн туристів на рік, то після окупації цей показник знизився вдвічі — до 3 млн. Тепер і третина від останньої цифри стане для місцевої тургалузі великим досягненням.

«Травень для туристичної сфери визначає все літо: якщо він успішний, решта сезону пройде добре, — пояснює кримчанка Ельміра. — Думаю, якщо сезон буде в ліпшому разі 30−50% у відношенні до минулого року, то багато хто буде задоволений».