Україна залишає за собою право використовувати не лише дипломатичні інструменти для деокупації Криму - Томак

Кримська платформа - це політико-дипломатичний шлях деокупації та реінтеграції Криму, але у стратегії є й інші інструменти.

Про це в ефірі телемарафону повідомила керівниця служби Кримської платформи у Представництві президента України в Автономній Республіці Крим Марія Томак, передає Цензор.НЕТ із посиланням на Дом.

За її словами, поряд із політико-дипломатичним шляхом Україна завжди залишала за собою право мілітарного рішення деокупації Криму.

"Насамперед, я хочу сказати, що справді Кримська платформа - це така маніфестація політико-дипломатичного шляху деокупації та реінтеграції Криму. Але, разом з тим, хочу нагадати, що існує стратегія деокупації та реінтеграції Криму, яка була ухвалена Радою національної безпеки і оборони України та підписана президентом, і в якій йдеться про ухвалення політико-дипломатичного шляху, але водночас йдеться про те, що Україна залишає за собою право використовувати інші інструменти, які не суперечать міжнародному праву та законодавству України для того, щоб відновити територіальну цілісність та суверенітет", - розповіла керівниця служби Кримської платформи.

Вона наголосила, що Україна ніколи не відмовлялася від мети деокупації Криму.

"Враховуючи поточну ситуацію, по-перше, Україна ніколи не відмовлялася від цього, хоча, звичайно, було бажання піти політико-дипломатичним шляхом, але разом з тим ми завжди за собою залишали таке право, яке може бути використане, скажімо так, і мені здається, що в поточній ситуації одне одному зовсім не суперечить, тому що ми розуміємо, що в принципі Україна, обороняючись від повномасштабного вторгнення, вона активно використовує міжнародну підтримку, зокрема, мілітарну, тому мені здається, тут немає жодних протиріч", - резюмувала Томак.

Кримська платформа - створений у 2021 році міжнародний формат, що ставить за мету домогтися деокупації Криму. Перший саміт Кримської платформи відбувся минулого року теж 23 серпня в Києві. У ньому взяли участь представники 47 держав та міжнародних організацій, які схвалили спільне міждержавне рішення про те, як діяти для припинення анексії та повернення Криму.

Для участі в другому онлайн-саміті Кримської платформи, який відбудеться 23 серпня, подали вже понад 50 заявок, зокрема запросили представників держав Азії, Латинської Америки та Африки.