Крим під час Великої війни. (2) «Нові форми туризму»: екстремальний туризм під обстрілами. Кількість екстремалів

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

продовжує публікацію аналітичної доповіді
«Крим під час Великої війни. Ситуація на окупованому Кримському півострові в 2022-2023 роках»

Тетяна ГУЧАКОВА
Тетяна ІВАНЕВИЧ
Андрій КЛИМЕНКО

Ця доповідь є логічним продовженням наших попередніх робіт, що були опубліковані авторами в 2021, 2020, 2019 та 2018 роках (див. розділ сайту Кримська бібліотека). Першу частину доповіді читайте тут: Крим під час Великої війни. Ситуація в окупованому Криму в 2022-2023 роках. Воєнний контекст (1)

Крим під час Великої війни.
Частина 2. Військові дії і «нові форми туризму» (2)

2.1. Високий курортний сезон – екстремальний туризм під обстрілами

Не треба бути професіоналом в туризмі, щоб уявляти принципову несумісність туризму і військових дій.

Отже для розуміння кримських реалій туристичного сезону 2023 року цілком достатньо прочитати перелік атак за допомогою безпілотних (безекіпажних) повітряних та морських дронів по військовим об'єктам на території Криму з 1 червня по 30 липня 2023 року і водночас подивитись фото інструкцій туристам по проходженню огляду при проїзді мостом через Керченську протоку*.

*слід мати на увазі, що насправді кількість подібних випадків може бути значно більшою, а достовірність інформації про наслідки від російських джерел завжди свідомо спотворюється у бік зменшення.

04.06.2023. Джанкой. Атака 9-ти БПЛА. Офіційно повідомлялось про збиття 5-ти БПЛА, ще 4 – посаджені засобами РЕБ. 

07.06.2023. Крим, схід. Офіційно повідомлялось про глушіння і посадку 1-го БПЛА.

10.06.2023. Сімферополь. 2 вибухи в р-ні залізничного вокзалу, ракетна атака. Офіційно повідомлялось про збиття російським ППО двох балістичних ракет, запущені українським ОТРК «Грім-2».

11.06.2023. Чорне море. Атака надводних дронів на розвідувальний корабель "Приазов'я" ЧФ РФ в 300 км від Севастополя, приблизно в 200 км від Босфору. 

11.06.2023. Кіровський район на північ від Феодосії. Вибухом висаджено в повітря залізничне полотно перед проходженням товарного поїзду. Рух поїздів на ділянці було зупинено. В цьому районі проходить залізниця Керч-Джанкой, а далі — на Сімферополь, Севастополь і Херсонську область.

15.06.2023. Красногвардійський район. Атака 9-ти БПЛА. За офіційною інформацією, 6 БПЛА збито російськими ПВО, 3 посаджені засобами РЭБ. Один безпілотник здетонував в Красногвардійському районі, село Докучаєво.

18.06.2023. Красноперекопський район. Звуки кількох вибухів, кулеметні або автоматні черги. Гелікоптер 15 хв. кружив над Красноперекопськом в районі Північно-Кримського каналу. Ймовірно охота на український БПЛА.

19.06.2023. Крим, північ. Атака 2-х БПЛА. Офіційно повідомлялось про збиття засобами ППО.

20.06.2023. Джанкой. Пролунало 3 вибухи, звук польоту ракети. Офіційно повідомлялось, що посаджений 1 БПЛА.

21.06.2023. Севастополь. 2 потужних вибухи ввечері, після чого на траверзі парку Побєди в море на відстані близько 1,5 км від берегу впав якийсь «великий предмет». 

21.06.2023. Феодосія. Пошкодження залізничного полотна "внаслідок втручання сторонніх осіб". Впродовж двох годин було затримано два приміські потяги сполученням Феодосія-Владиславівка.

22.06.2023. Джанкойський район Криму – Генічеський район Херрсонської області. Ракетний удар по Чонгарському мосту через Сиваш, ймовірно, ракетами Storm Shadow.

Автомобільний рух мостом зупинили. Вимушено введений об’їзд через Армянськ. Залізничний міст поруч не постраждав.

23.06.2023. Роздольненський район. Вночі над селищем Кумово пролунав вибух, ймовірно, російської ППО, і було чути звук мотору БПЛА.

24.06.2023. Феодосія. Місцевий мешканець повідомляв про 3 вибухи, офіційних коментарів не було.

24.06.2023. Крим, Армянськ. 3:15 – було чути 5 гучних вибухів. Офіційних повідомлень не було.

24.06.2023. Сімферопольський район, поблизу селища Гвардійське (військовий аеродром). Два глухих вибухи. Офіційних повідомлень не було.

25.06.2023. Севастополь. 7:10 – пролунав потужний вибух, у вікнах затремтіло скло, спрацювала автомобільна сигналізація. Офіційної інформації не надходило.

26.06.2023. В районі селищ Токарєво та Шубине Кіровського району спалахнули військові склади паливно-мастильних матеріалів.

09.07.2023. Керченський міст. Удар крилатої ракети і кілька вибухів ППО. Офіційно повідомлялось, що близько 12-ої години в районі Керчі ППО буцімто збило крилату ракету і пошкоджень мосту немає. Водночас було нетривале перекриття Керченського мосту для цивільних авто в обидва боки,.

16.07.2023. Севастополь. Атака 8-ми БПЛА та 2-х надводних дронів, яка тривала з 4:20 до 11:00 годин в районі мису Херсонес, головної бухти та Балаклави.

За російськими підрахунками над морем та на підході до бухт збили 1 БПЛА и 5 заглушили силами РЕБ. Ще 1 безпілотник був збитий в районі мису Манганарі (розділяє Комишеву та Козачу бухти). Також знищені 2 надводних безпілотника на зовнішньому рейді.  

17.07.2023. Керченський міст. Атака, ймовірно, надводних дронів з вибухівкою близько 3:20 ранку. Зруйнований один із прольотів автомобільної частини мосту в районі 145-ї опори. Рух залізничного та автомобільного транспорту мостом, а також роботу поромної переправи було зупинено.

Всім охочим рекомендували добиратись в Крим з РФ і назад через окуповані райони Приазов’я. Російський Мінтранс заявив, що просів один з прольотів мосту, а опори залишились цілими. Так само вціліло й залізничне полотно.

18.07.2023. Крим, східна частина. Масована атаки 28-ми БПЛА. В Криму повідомлялося, що ППО збили 9 БПЛА, ще 19 перехоплені засобами РЕБ. МО РФ повідомляло, що ППО знищило 17 українських безпілотників, ще 11 були перехоплені.

18.07.2023. Роздольне. Близько 02:30 ночі пролунало 2 потужних вибухи у військовій частині, ймовірно удар ракетами, або безпілотниками, які не увійшли до офіційного звіту МО РФ про атаку 28-ми БПЛА.

За тиждень українськими джерелами повідомлялося, що після двох прильотів – 18.07. та 20.07.2023 – по військовій частині у Роздольному частину обладнання та особовий склад перекинули за село Ботанічне, іншу частину – за село Кумове на березі затоки.

Повідомлялося, що прямо через селище тягачами вивозили ракети С300 або С400.

19.07.2023. Кіровський р-н, село Кринички. Близько 4-ї ранку виникла масштабна пожежа та детонація боєприпасів на Старокримському полігоні.

Трасу «Таврида» перекрили, запустивши об’їзд, оголошено про евакуацію понад двох тисяч цивільних з чотирьох населених пунктів.

На складах зберігалися боєприпаси та проходила підготовка 56-го десантно-штурмового полку, що дислокується у Феодосії з 1 грудня 2021 року. Полігон горів більше доби.

20.07.2023. Роздольненський район. Удар БПЛА. За офіційними твердженням, внаслідок удару БПЛА в одному з населених пунктів на пошкоджено 4 адмінбудівлі. В селищі Роздольне вводився рівень муніципальної надзвичайної ситуації.

20.07.2023. За офіційними твердженнями, в центральній частині Криму російське ППО збило БПЛА.

22.07.2023. Красногвардійський р-н, с. Октябрьскоє. Атака БПЛА або ракетами Storm Shadow. Офіційно повідомлядлося, що в результаті атаки БПЛА сталась детонація на складі боєприпасів. Проведено евакуацію населення в радіусі 5 км.

На 5 годин було призупинено рух по Кримській залізниці. Українська сторона підтвердила нанесення удару по складам та нафтобазі в Октябрьському. В цьому населеному пункті був розташований військовий аеродром. Він використовувався як майданчик для розміщення військової техніки.

24.07.2023. Крим, північ. Удар по військовим об’єктам ЗС РФ. За версіями українських джерел, по Криму вдарили 4 крилаті ракети, ймовірно, Storm Shadow; за версією кримської «влади» – 11 безпілотників; за версією МО РФ – 17 безпілотників (з яких 11 буцімто впали ще в акваторії Чорного моря).

Українські джерела повідомляли про приліт в склад боєприпасів в селищі Вільне Джанкойського району (де в тому числі зберігались ракети «Онікс», якими обстрілювали Одесу), а також про три ураження в районі колишнього військового аеродрому.

Російська сторона підтвердила факт влучання в склад боєприпасів в Джанкойському районі. На дві години було призупинено рух залізницею в Джанкойському районі та на одну годину - по автомобильній трасі Джанкой – Сімферополь. В радіусі 5 км від складу було евакуйовано населення.

25.07.2023. Красногвардійський район. Атака БПЛА або 2 ракет Storm Shadow. Зафіксовано приліт двох ракет по закинутій фермі, де стояла російська військова техніка в с. Красная Поляна. Внаслідок удару ракет по фермам, значно постраждав російський ремонтний батальйон.

25.07.2023. Нижньогірський район с. Косточковка. Російські джерела повідомляли про знайдений в полі БПЛА літакового типу Mugin 5 Pro з вибухівкою.

25.07.2023. МО Росії заявило про нічну атаку двома безекіпажними катерами (морськими дронами) на патрульний корабель «Сергей Котов» ЧФ РФ. Він виконував завдання щодо «контролю судноплавства» у південно-західній частині Чорного моря – 370 кілометрів від Севастополя (130 км від протоки Босфор).

26.07.2023. Севастополь. Мешканці Балаклави о 10-20 ранку чули звуки, подібні до пусків ракет і роботи ППО. Вони тривали до 11.00. Також повідомлялось, що в районі Казачої бухти працювала російська ППО.

27.07.2023. Красногвардійський р-н, робота ППО по невідомій повітряній цілі.

27.07.2023. Сакський район. Уламки БПЛА, попередньо Mugin-5 Pro, винесло на берег моря біля села Штормове. Місце оточили російські силовики.

28.07.2023. Джанкойський район. Уламки БПЛА виявили біля залізничної колії на 9 км перегону між Джанкоєм та Богемкою, в кілометрі від села Калинівка Джанкойського району. Попередньо Mugin-5 Pro.

28.07.2023. Севастополь. Близько 22-00 у Козачій бухті у Севастополі в результаті диверсії злетів у повітря військовий склад боєприпасів. 

29.07.2023. Джанкойський район Криму – Генічеський район Хнерсонської області. Ракетний удар близько 05:15 ранку по Чонгарському мосту через Сиваш, ймовірно, ракетами Storm Shadow. Пошкоджено залізничне полотно. На нетривалий час було перекрито рух через автомобільний міст.

За російськими повідомленнями міст атакували 12 ракет, нібито всі їх збила російська ППО, але «в одному місці осколки іноземної зброї трохи пошкодили будку обхідника і контактну лінію». Пошкодження усували майже 10 годин.

30.07.2023. Західний Крим. Вранці МО РФ повідомляло про відбиття ночної атаки 25 українських БПЛА: 16 з них знищено вогнем ППО; 9 – заглушені РЕБ і впали в море в районі мису Тарханкут.

Після цього кількість атак на військові об'єкти та логістичні вузли на території окупованого півосторову продовжувала збільшуватися.

Розподіл атак з використанням безпілотників та ракет на військові та інфраструктурні об'єкти в окупованому Криму в період з 1 червня по 30 липня 2023 року наведений на карті нижче:

Картографічна основа – wikimedia.org

Отже за перші 2 місяці літнього курортного сезону 2023 року в окупованому Криму сталося, як мінімум, 39 атак з використанням безпілотників та ракет на військові та інфраструктурні об'єкти. 10 з них безпосередньо вплинули на транспортні перевезення – автомобільні та/або залізнічні.

Звертає увагу, що основний курортно-туристичний регіон Криму – Південний берег, тобто Велика Ялта і Велика Алушта, відсутні на карті повітряних атак. Однак це не означає, що російські туристи там почуваються в безпеці...

Звідси професійний висновок експертів по кримському курорту і туризму (з числа авторів публікації) полягає в наступному:

Аналізувати кримську та російську курортно-туристичну статистику часів окупації, а тим більш – порівнювати її з українською статистикою до 2014 року, давно стало справою фахівців з ненаукової фантастики і пропаганди. А з 2022 року це взагалі втратило будь-який сенс.

Автори, які на власному багаторічному досвіді знають, як виглядають набережні та площі основних курортних міст Кримського півострова під час високого сезону, впевнено роблять висновок, що в 2023 році масового туристичного потоку в Криму просто немає як такого.

Більш того, є всі підстави припускати, що в найближчі дні може спостерігатися суттєвий віттік тих туристів, хто наважився рід час війни спланувати відпочинок в окупованому Криму або відправити на півострів своїх дітей (які автоматично взяли на себе роль «живого щита»).

Коли ви зустрічаєте в ЗМІ офіційні оцінки туристичного потоку в Криму, треба розуміти, що вони мають пропагандистський характер і є завищеними в 2-3 і навіть в 4 рази.

Показники кількості туристів, що публікувала окупаційна влада в останні роки перед початком Великої війни 24.02.2022 (6 – 8 і навіть 9,5 млн. туристів на рік у 2021 році), були в реальності показниками пасажиропотоку.

Вони враховують всіх, хто в’їжджає до півострову, в тому числі додаткове наявне населення в кількості близько 1,0 млн осіб, включно з військовими та членами їхнії сімей, що переїхали до Криму з Росії після окупації 2014 року, та можуть по декілька разів на рік виїжджати до РФ та повертатися. Кількість ночівель в туристичних закладах не публікується.

У зв'язку з окупацією і Великою війною в Криму докорінно змінилася і продовжує змінюватися туристична логістика: 

до окупації у 2000-х роках сформувалися стійкі багаторічні пропорції транспортних туристичних потоків: 67% – залізничним транспортом, 20% – автомобілем, 13% – літаком;

у 2015-2017, за даними окупаційног «уряду Криму», із загального числа гостей Криму 45% прибуло авіатранспортом, 41% – поромною переправою; 14% –автотранспортом;

15 травня 2018 було відкрито автомобільну частину мосту через Керченську протоку, 25 грудня 2019 – залізничну частину для пасажирського транспорту і 30 червня 2020 – для вантажного; у зв’язку з цим, показники логістики ще більш змінилися. У 2020 до окупованого Криму приїхали автотранспортом 70% , авіатранспортом – 25%, залізницею – 5%;

після початку Великої війни єдиний кримський аеропорт в Сімферополі перестав функціонувати, а міст через Керченську протоку неодноразово зазнавав атак і пошкоджень, тобто потік авіаційних туристів перестав існувати, а користування мостом через Керченську протоку стало ризикованим...

Зауважимо, що система звітності за кількістю туристів є «статистичною традицією» радянських часів. У ті роки цей показник розраховувався за кількістю проданого хлібу в умовах, коли весь хліб вироблявся на державних підприємствах (як правило, це були 1-2 підприємства в кожному місті). В ті часи такий оціночний показник мав сенс.

Після переходу виробництва хліба до величезної кількості приватних пекарень така статистика зовсім перестала бути адекватною.

У 2010–2013 роках в кримській туристичні галузі розпочався перехід до розрахунків обсягу туристичного потоку через прийнятий у світі показник «кількості ночівель». Але завершити цей перехід до окупації Криму не встигли.

В таких умовах оцінити реальну кількість туристів можливо через показник «середньої тривалості перебування туристів в Криму»:

у 1980-х роках (коли було досягнуто максимальний показник кількості туристів – 8,3 млн осіб у 1988 році) середня тривалість перебування одного туриста в Криму складала 20–24 дні; в умовах СРСР це відповідало стандартній тривалості щорічної відпустки;

у 2000-х роках середня тривалість перебування туристів в Криму скоротилася до 10–14 днів; це відповідало новим тенденціям на ринку праці;

у роки окупації Криму, за даними місцевої статистики, цей показник скоротився до 7 днів. 

Наприклад, окупаційні органи влади Криму відзвітували, що у 2019 році Крим прийняв 7,43 млн осіб. З урахуванням даних щодо середньої тривалості перебування туриста 7 днів, реальну кількість туристів у порівнянні зі статистикою 1980-х років (8 млн осіб, середня тривалість перебування 20–24 дні) можна оцінити у розмірі близько 2-2,5 млн осіб.

Реальний розмір туристичного потоку до окупованого Криму до початку Великої війни складав до 2,5 млн осіб на рік – тобто в 2-2,5 рази менше, ніж розрахункова оцінка кількості туристів до окупації (5-6 млн осіб, 10-14 днів) та в 3,2 рази менше, ніж в радянські часи (8 млн осіб, 20-24 дні).

Реальний розмір туристичного потоку до окупованого півостріву в 2022 році можна оцінити в розмірі до 1,5 млн осіб, а в поточному 2023 році він за наявними даними зменшення бронювань може бути оцінений в розмірі до 1 млн осіб у річному вимірі (за умови, якщо сезон 2023 все ж буде продовжуватись у вигляді «екстремального туризму під обстрілами»)

Далі буде.... Читайте в наступній частині: Справжні особливості кримського курортного сезону 2023. «Туризм» в камуфляжі.

* * *

Ця публікація створена за підтримки програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів