ООН пропонує Росії продовжити «Зернову угоду» в обмін на доступ до SWIFT

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував президенту Росії Владіміру Путіну продовжити дію Ініціативи щодо безпечного транспортування агропродукції через Чорне море в обмін на підключення дочірньої компанії Россєльхозбанку до міжнародної платіжної системи SWIFT.

Про це пише Reuters.

Росія погрожувала розірвати угоду, термін дії якої закінчується в понеділок (17 липня, — ред.), оскільки, за її словами, не було виконано кілька вимог щодо відправки її власного зерна і добрив за кордон. Останні два судна, що прямують за угодою, наразі завантажують вантажі в порту Одеси до закінчення терміну. Ключовою вимогою Москви є повторне підключення Россєльхозбанку до міжнародної платіжної мережі SWIFT. Вона була відключена Європейським Союзом у червні 2022 року через вторгнення Росії в Україну. Речник ЄС заявив у травні, що ЄС не розглядає можливість відновлення роботи російських банків у SWIFT”, — ідеться у публікації.

За даними видання, у вівторок, 11 липня, Гутерреш надіслав Путіну листа із пропозицією шляхів для сприяння російському експорту продовольства та добрив і забезпечення продовження постачань українського зерна із портів у Чорному морі.

Мета полягає в тому, щоб усунути перешкоди, що впливають на фінансові транзакції через російський сільськогосподарський банк, що викликає серйозне занепокоєння з боку Росії, і водночас забезпечити продовження потоку українського зерна через Чорне море”, — сказав речник ООН Стефан Дюжаррік.

Він не надав жодних подробиць щодо пропозиції, але додав, що Гутерреш співпрацює з усіма зацікавленими сторонами з цього питання та готовий продовжити обговорення своєї пропозиції з Росією.

Гутерреш запропонував Путіну дати дозвіл на продовження зернової угоди на кілька місяців, даючи ЄС час підключити дочірню компанію Россєльхозбанку до SWIFT.

Станом на вівторок, 11 липня, в Одеському морському порту під завантаженням перебували два судна — останні з тих, що пройшли у межах ініціативи щодо безпечного транспортування агропродукції через Чорне море перед тим, як представники Росії в Спільному координаційному центрі (СКЦ) заблокували реєстрацію нових суден на вхід до українських портів.

Наприкінці червня Росія заявила, що не бачить причин продовжувати «зернову угоду» після 17 липня, звинувативши Захід в «обурливих» діях щодо угоди. На переговорах за посередництва ООН Москва запропонувала план, який дозволить дочці Россєльхозбанку здійснювати платежі, пов’язані з експортом зерна. Окрім відновлення доступу до SWIFT, Росія також прагне відновити постачання сільськогосподарської техніки та запчастин до неї, а також зняти обмеження на страхування та перестрахування.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявляв на засіданні Ради Безпеки ООН, що Росія вдає, ніби має збитки від Чорноморської зернової ініціативи, хоча насправді вдвічі збільшила експорт свого зерна.

«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

З початку дії «зернової ініціативи» (з початку серпня 2022 року), за даними ООН, з українських портів у Чорному морі відправлено 1003 судна, які транспортували до країн Африки, Азії та Європи 32,8 млн тонн агропродукції, у тому числі кукурудзи — 16,9 млн тонн, пшениці — 8,9 млн тонн, соняшникової олії — 1,7 млн тонн.