Через удари морських дронів наслідки війни швидко збільшуються – Bloomberg

Після того, якморські українські безпілотники пошкодили російський військовий корабель «Оленегорский горняк» і нафтовий танкер SIG, масштаби війни президента Росії Владіміра Путіна проти України швидко збільшуються.

Ці атаки вперше поставили під загрозу російський товарний експорт через Чорне море – маршрут, на який припадає більша частина експорту зерна і від 15 до 20% експорту нафти, які Росія щодня продає на світових ринках. Для Москви, ймовірно, значно зростуть витрати на страхування і транспортування, але існують ризики і для європейських та світових ринків, пише ZN.UA з посиланням на Bloomberg.

Хоча масштаби цієї ескалації та її наслідки поки що незрозумілі, вони можуть стати значними і вдарити по неросійським економічним інтересам так само сильно, як і по московським, якщо не по українським. Ф'ючерси на пшеницю в Чикаго зросли більш ніж на 3% 7 серпня, перш ніж відіграти отриманий прибуток, в той час як ціни на сиру нафту в Нью-Йорку майже не змінилися.

«Ставки фрахту зростуть наступного тижня, оскільки зростають ризики транспортування вантажів через Чорне море», – сказав Віктор Катона, головний аналітик по нафті в компанії Kpler Ltd, що займається дослідженням ринку. 

За його словами, вартість транспортування російської нафти з Новоросійська до західного узбережжя Індії може зрости на 50%.

Росія експортує з Новоросійська близько 500-550 тис. барелів нафти на день і 450 тис. барелів нафтопродуктів, переважно бензину і дизельного палива. Порт також завантажує близько 250 тис. барелів на добу нафти з Казахстану, яка доставляється до порту трубопроводами, а звідти відправляється на переробку до Румунії, свідчать дані Kpler. Поруч з портом Каспійський трубопровідний консорціум (КТК) лише завантажує в танкери близько 1,3 мільйона барелів нафти на день і є основним маршрутом для експорту нафти з Казахстану до Європи.

«Близько 2,5 мільйонів барелів нафти на день і потоки нафтопродуктів перебувають під загрозою через ескалацію», – сказав Катона, додавши, що потенційна зупинка КТК завдасть набагато більшої шкоди західним інтересам.

Росія також є найбільшим світовим експортером пшениці, і більша частина її зерна постачається з Новоросійська та якірної стоянки «Кавказ» у Керченській протоці.

Удари по російських кораблях у Чорному морі було здійснені після того, як 17 липня Путін вийшов із зернової угоди, укладеної за посередництва ООН, і відтоді розпочав ракетні обстріли українських портів. В результаті експорт зерна з України суттєво скоротився, в той час як російський експорт не постраждав.

Цілі Кремля зрозумілі: зробити перевезення зерна з України незастрахованим і зруйнувати національну портову інфраструктуру, як на Чорному морі, так і на Дунаї.

«У цю гру можна грати удвох», – йдеться в суботньому повідомленні Міністерства оборони України у Twitter (X).

«Настав час сказати російським вбивцям: «Досить». Для вас більше немає безпечних вод і мирних гаваней у Чорному та Азовському морях», – йшлося в іншому повідомленні міністерства того ж дня.

4 серпня Державна гідрографічна служба України попередила, що російські чорноморські порти Тамань, Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе і Сочі тепер слід розглядати як об'єкти «військової загрози».

Обидві атаки на російські кораблі свідчать про подальше розширення масштабів війни, яке розпочалося раніше і, ймовірно, торкнеться союзників Києва. Ракетні удари Росії по зернових об'єктах в дунайських портах Рені та Ізмаїл підвели війну до кордону Румунії, члена НАТО, на відстань всього декількох метрів.

Україна, вдаривши дроном по десантному кораблю «Оленегорский горняк» біля порту Новоросійська, вперше поставила під загрозу російську інфраструктуру експорту нафти, яка допомагає фінансувати московське вторгнення на українські території. Атака на нафтоекспортну інфраструктуру, ймовірно, викличе занепокоєння в Білому домі та інших західних столицях.