РФ має керовану міну ПТКМ-1Р, і це може бути проблема для ЗСУ

Навіть якщо ця загроза існує лише теоретично, її все рівно треба брати в розрахунок

Як повідомляе военний портал « DEFENSE EXPRESS»
РФ у 2020 році запустила у серійне виробництво керовану міну ПТКМ-1Р, створену для ураження бронетехніки саме у верхню напівсферу. Під час першого року повномасштабного вторгнення російські окупаційні війська намагались активно використовувати ці міни для протидії бронетехніці ЗСУ, однак кілька екземплярів такої зброї потрапили в руки наших військових та фахівців.

Водночас, протягом останніх кількох місяців випадків застосування окупантами мін ПТКМ-1Р зафіксовано не було, як і не було задокументовано можливих втрат по бронетехніки Сил оборони України саме від таких рашистських мін, стверджує OSINT-аналітик Tatarigami_ua в своєму дописі на Twitter.

Оскільки тут мова про доволі специфічний зразок зброї, то на ньому варто зосередитись окремо. За "паспортними" характеристиками ПТКМ-1Р призначена для ураження бронетехніки на дистанції до 50 м у верхню напівсферу під кутом 30 градусів.

Водночас, із відео самих російських окупантів випливає, що процес розгортання ПТКМ-1Р на позиції відбувається вручну, тому є дуже трудозатратним, тим більш, що сама міна важить 19,9 кг. Окрім того, викликає питання реальна живучість елементів живлення до цієї міни, яка має заявлений показник активної роботи протягом 1-10 діб.

Можливо, реальні характеристики ПТКМ-1Р розкривають насправді настанови російських окупантів, які вказують, що такі міни треба ставити так, щоб під їх ураження потрапила 3 або 4 машина в колоні за напрямком руху, і водночас щоб сама колонна стала настільки звуженою в можливостях маневрувати, щоб не мати можливості вийти з-під вогню артилерії. Іншими словами, ПТКМ-1Р по суті передбачається як допоміжний засіб для створення "вогневого мішку", де провідну роль має грати саме артилерія.

Сама по собі ПТКМ-1Р є доволі специфічною розробкою, оскільки створена як аналог американської "розумної" міни M93 Hornet за проектом часів "Холодної війни". Армія США замовляла цю розробку для використання в так званому "Фульденському коридорі" на території тодішньої ФРН, аби мінімізувати кількісну перевагу "Варшавського договору" по бронетехніці.

Але в підсумку M93 Hornet вийшла дорогою у виробництві – майже 120 тисяч доларів за тодішнім курсом, після 1991 року та завершення "Холодної війни" такі міни стали в принципі неактуальні, тому в 1997 році виробництво закрилось, всього було виготовлено лише 446 одиниць M93 Hornet.

Tatarigami_ua окремо наголошує, що за останні кілька місяців не фіксувалось випадків застосування рашистських мін ПТКМ-1Р у війні проти України. Але навіть якщо загроза для ЗСУ від такої мінної зброї окупантів лишається тільки на теоретичному рівні, її все рівно потрібно враховувати.