Міжнародний суд ООН поновить слухання за позовом України проти РФ щодо конвенції про геноцид
Міжнародний суд ООН розгляне справу за позовом України проти РФ щодо конвенції про геноцид.
Про це пише ZN.UA з посиланняи на Deutsche Welle.
Зокрема, з 18 по 27 вересня проводитимуться слухання у справі «Щодо звинувачень у вчиненні геноциду відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього».
Особливість процесу полягає в тому, що в головному суді ООН зустрінуться дві воюючі сторони, які не взаємодіють між собою ні на політичних, ні на дипломатичних майданчиках. І питання, яке Україна та РФ з’ясовуватимуть, як зазначили фахівці, також нетипове. При цьому у даний спір втрутились 32 країни, що видання називає безпрецедентним.
Спір стосується «тлумачення, застосування та виконання Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього». Україна подала позов до Міжнародного суду ООН через два дні після повномасштабного вторгнення РФ – 26 лютого 2022 року.
Українська сторона категорично заявляє, що на її території не відбувалося геноциду, яким Владімір Путін виправдовує вторгнення РФ.
«Російська Федерація неправдиво стверджує, що в Луганській і Донецькій областях України мали місце акти геноциду, і на цій підставі визнала так звані «Донецьку народну республіку» та «Луганську народну республіку», а потім оголосила й розпочала «спеціальну військову операцію» проти України», – ідеться в позові.
Крім того, Київ просить суд «установити, що Росія не має законних підстав вживати заходів на території України і проти неї з метою запобігання та покарання за нібито геноцид».
Також українська сторона сама звинувачує РФ у «плануванні актів геноциду в Україні» і стверджує, що Росія «навмисно вбиває представників української національності та завдає їм серйозних каліцтв».
За словами експертів, уперше головне питання полягає не в звинуваченнях у геноциді, а в звинуваченнях у неправомірних звинуваченнях у геноциді. Це – суть справи, однак до її розгляду поки що не дійшло. Центральне питання нинішнього етапу якраз і полягає в тому, чи може суд розглядати цей спір по суті. На майбутніх слуханнях йтиметься про юрисдикцію суду і прийнятність скарги України. Російська сторона висунула попередні заперечення і представить їх 18 вересня.
Якщо суд визнає, що має юрисдикцію і що позов є повністю або частково прийнятим, розгляд по суті відновитися. В іншому випадку – завершиться.
Нагадаємо, Україна звернулася до Міжнародного суду ООН з проханням вжити тимчасових заходів щодо Російської Федерації у зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України. Для виправдання військової операції Росія заявила, що її завданням є запобігання і покарання оголошеного геноциду в Луганській і Донецькій областях України.
Позов України підтримали вже понад 40 країн світу, зокрема, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, США, Японія, Австралія, а також влада Євросоюзу. У жовтні до позову долучилась Хорватія.
Ще на цю тему
- 13.12.2024 Суд у Гаазі остаточно підтвердив рішення про компенсації РФ «Нафтогазу» за активи у Криму
- 13.12.2024 Верховний суд Нідерландів прийняв остаточне рішення щодо активів Приватбанку, вкрадених РФ в Криму
- 27.11.2024 Швейцарська дочірня компанія «Газпрому» програла справу у Суді ЄС
- 27.11.2024 Вперше в історії європейська судова інстанція визнала, що Росія не є єдиною правонаступницею радянської власності
- 25.11.2024 Молдовському олігарху Шору загрожує ще один суд через неправдиве декларування
- 28.10.2024 У Фінляндії арештували російські активи за позовом "Нафтогазу України"
- 16.10.2024 Справи Майдану: В Україні судитимуть кримських «беркутівців»
- 28.09.2024 Росія пригрозила Заходу позовами до Суду ООН через підрив «Північних потоків»
- 06.09.2024 Міністри юстиції країн Ради Європи ухвалили декларацію щодо спецтрибуналу для Росії
- 04.09.2024 В США судят российских агентов, помогающих Кремлю проводить операции влияния
- 02.08.2024 У РФ українця засудили до 8 років за «конфіденційну співпрацю» з Україною
- 11.05.2024 Ексначальника райвідділу МВС в Криму засуджено до 13 років з конфіскацією за держзраду