Санкції: хто більше і хто ефективніше? Порівняльний аналіз змісту та обсягу санкцій до юридичних осіб

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» 

Аналіз зроблено на основі бази даних юридичних осіб, до яких запроваджені санкції у зв'язку з російською агресією проти України, що ведеться Моніторинговою групою Інституту Чорноморських стратегічних досліджень від початку російської агресії.

У базі даних містяться юрособи, щодо яких запроваджені санкції:

• України,
• США,
• ЄС,
• Великої Британії,
• Канади.

База постійно поповнюється. С початком російського повномасштабного вторгнення процес поповнення став майже безперервним через суттєве збільшення кількості санкцій. Для аналізу використані дані станом на 1 вересня 2023 року.

Поповнення бази даних не є механічним процесом перенесення інформації з санкційних списків. Ми намагаємось точно ідентифікувати юридичні особи (часом через брак інформації в санкційних списках або помилки, що там теж трапляються, процес ідентифікації буває досить складним, а іноді буває можливим тільки після виправлення органом, що запровадив санкції, помилки в списку).

Коли це потрібно та можливо, ми додаємо важливу інформацію щодо адрес юросіб, реєстраційних та податкових даних, зв'язків тощо.

Всього на 1 вересня 2023 року в базі даних містилося 7186 юридичних осіб, переважна більшість яких – 6004 (83%) – російські. 353 юрособи на окупованих територіях України (351) і Грузії (2).

Наша база даних – не тільки перелік підприємств, що є у списках на поточну дату. Вона містить всю історію прийняття рішень про застосування (або скасування) санкцій по кожному суб'єкту, а також зміни їх назв, юридичного статусу тощо. Реорганізація юридичних осіб, ліквідація, перебування в стані банкрутства, наявність чи відсутність офіційного правонаступника чи керуючої організації – все це ми намагаємось вчасно відстежувати.

На наступних діаграмах можна побачити кількість санкції щодо юридичних осіб за державами, що їх запровадили.

Санкції до найбільшої кількості підприємств (6388) запроваджено Україною. Санкції США стосуються 2081 підприємства. Санкцій інших держав значно менше.

 

А якщо подивитися на діаграму 3, де можна бачити всі варіанти поєднання санкцій, то бачимо, що до 4,8 тис. підприємств застосовано тільки санкції України. 

 

Санкції України

В базі даних можна побачити всі юридичні особи, що містяться в усіх Указах Президента України, де йдеться про санкції до юросіб (починаючи з вересня 2015 року).

В санкційній політиці України були різні періоди і ми регулярно писали про проблеми, пов’язані з українськими санкціями. 

Було незрозуміле з точки зору здорового глузду зволікання з початком запровадження санкцій: перше рішення про застосування санкцій було ухвалено РНБО лише 2 вересня 2015 року, при тому, що перші рішення США та ЄС з'явилися ще у березні 2014, а відповідний базовий закон «Про санкції» був прийнятий 14 серпня 2014.

Було дуже повільне додання до списків нових суб’єктів, деякі (як то «дочки» російських банків в Україні) з’являлися тільки після численних протестних акцій. Багато розмов було про необхідність синхронізації українських санкцій з міжнародним співтовариством.

Були зникнення зі списків українських санкцій тих підприємств, які там були раніше (санкції просто не було подовжено після завершення строку їх дії), а також помилки в списках, які частково нівелювали ефект санкцій. 

І те, що унеможливлює нормальну роботу будь-кого з переліком підсанкційних суб’єктів – відсутність офіційної державної бази даних санкцій (всі списки розпорошені по десятках окремих додатків до рішень РНБО; ця проблема актуальна і досі).

Ситуація почала мінятися через деякий час після повномасштабного вторгнення Росії. З кінця 2022 року різко збільшилася кількість українських санкцій та покращилася якість роботи зі списками.

Так, досі можна бачити окремі помилки в рішеннях. Не всі з «загублених» в попередні роки юросіб повернулися до санкційних списків. Є кілька підприємств, термін дії санкцій щодо яких минув 19.03.2022. Серед них є й важливі.

Наприклад:

ТОВ «Профхім» (Уфа, РФ), що постачає продукцію на Тамбовський пороховий завод, Пермський пороховий завод, Концерн Росенергоатом, ОДК-Сатурн, Воткінський завод тощо.

ТОВ «С. Т. Технолоджі» (Санкт-Петербург, РФ) є постачальником Ярославського суднобудівного заводу, АТ «Адміралтейські верфі», суднобудівного заводу «Вимпел» тощо.

ТОВ «Індустріальні і Морські Проекти», що здійснює сервісне обслуговування суднових двигунів, а в переліку партнерів на сайті (для відвідувачів з російським IP) вказує німецькі Bosch, Marine Motor Service, іспанську Detegasa, фінську WE Tech, британську Simplex-Turbulo та інші західні компанії.

Севастопольське ЦКБ «Корал», яке після окупації Криму включено до складу Об'єднаної суднобудівної корпорації.

«13 судноремонтний завод Чорноморського флоту» міноборони РФ в Севастополі, який не потребує окремих коментарів.
 

Проте маємо відзначити, що в цілому, попри всі недоліки, попри проблеми, що притаманні військовому стану, запровадження санкцій Україною стало активнішим.

В 2022-23 роках до українського списку додано більш ніж 4,5 тис. нових юросіб, зокрема в 2023 – 3,1 тис., переважна більшість з яких – підприємства російського військово-промислового комплексу та пов'язані з ВПК.

Значно прискорився процес синхронізації санкцій – юрособи, щодо яких запроваджені санкції інших держав, з'являються в українських списках достатньо оперативно.

На 01.09.2023 до 4822 юридичних осіб (це 67% від загальної кількості юросіб в базі) запроваджено тільки санкції України. 

Зрозуміло, що українські санкції під час «гарячої фази» війни не мають великого економічного сенсу, бо співробітництво з будь-якими російськими підприємствами зараз просто неможливе й неприйнятне, а коли такі факти виявляються – то це просто кримінальний злочин.

Головна роль санкцій України проти російських підприємств сьогодні – це інформація для наших партнерів по «санкційній коаліції» про необхідність запровадження ними санкцій до цих підприємств.

Відповідна інформація передається країнам одразу після офіційного прийняття рішень. 

Наразі вже Україна чекає «синхронізації списків» від партнерів…
 

Санкції США

В базі даних містяться всі юридичні особи зі списків SDN, SSI, CAPTA Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США за санкційними програмами, що пов’язані з російською агресією проти України:

• UKRAINE-EO13660 (Executive Order 13660)
• UKRAINE-EO13661 (Executive Order 13661)
• UKRAINE-EO13662 (Executive Order 13662)
• UKRAINE-EO13685 (Executive Order 13685)
• RUSSIA-EO14024 (Executive Order 14024)
• RUSSIA-EO14065 (Executive Order 14065)
• BPI-RUSSIA-EO14024 (Blocked Pending Investigation, Russian Harmful Foreign Activities Sanctions Regulations, 31 CFR Part 587)
• BELARUS (Belarus Sanctions Regulations, 31 C.F.R. part 548; Executive Order 13405)
• BELARUS-EO14038 (Executive Order 14038)

Але коло підсанкційних юросіб в базі не обмежується лише чисто «російсько-українськими» програмами. З часом все більше підприємств, які містяться в інших санкційних програмах США, потрапляють в поле зору як суб’єкти, що тим чи іншим способом пов’язані з російською агресією проти України.
Тому в базі даних можна побачити ще й юрособи з таких програм OFAC:

• CAATSA-RUSSIA (Countering America's Adversaries Through Sanctions Act of 2017)
• CAR (Central African Republic Sanctions, 31 C.F.R. part 553)
• CYBER2 (Executive Order 13694; Executive Order 13757)
• DPRK3 (Executive Order 13722)
• ELECTION-EO13848 (Executive Order 13848)
• GLOMAG (Executive Order 13818 – Global Magnitsky)
• IFSR (Iranian Financial Sanctions Regulations, 31 CFR part 561)
• IRAN-CON-ARMS-EO (Executive Order 13949)
• IRGC (Iranian Financial Sanctions Regulations, 31 CFR Part 561)
• NPWMD (Weapons of Mass Destruction Proliferators Sanctions Regulations, 31 C.F.R. part 544)
• PEESA-EO14039 (Executive Order 14039)
• SDGT (Global Terrorism Sanctions Regulations, 31 C.F.R. part 594)
• SYRIA (Executive Order 13338; EO 13399; EO 13460; EO 13572; EO 13573; EO 13582)
• TCO (Transnational Criminal Organizations Sanctions Regulations, Executive Order 13581)
• VENEZUELA-EO13850 (Executive Order 13850)

Окремо в базі даних визначені юрособи, щодо яких застосовані експортні обмеження США.
Це підприємства, що містяться в Entity List (EL) та Military End User List (MEU List) Бюро промисловості та безпеки (BIS) Міністерства торгівлі США.

В діаграмі 5 показані всі юрособи з бази даних, що знаходяться під будь-якими санкціями США (OFAC та/або BIS).

Попри достатньо великий обсяг американських санкцій та важливе їх значення для підтримання та посилення санкційного тиску на РФ, ще дуже багато юросіб мають опинитися в санкційних списках США.

Одним з головних завдань санкцій проти РФ є перешкоджання роботі її військово-промислового комплексу, унеможливлення виробництва сучасної зброї в потрібній для ведення війни кількості.

Важливу роль в цьому відіграють загальні експортні обмеження щодо постачання до Росії товарів військового та подвійного призначення (про це – в наших наступних публікаціях).

Але не менш важливим є потрапляння всіх російських підприємств ВПК до санкційних списків всіх країн «санкційної коаліції». І саме санкції США є найбільш дієвим та ефективним прикладом для партнерів.

Для прикладу – лише кілька підприємств, щодо яких застосовані санкції України, а санкції США - ще ні:

АТ «Науково-дослідний інститут командних приладів» – розробка приладів для навігації і управління рухом ракет, ракет-носіїв, космічних апаратів. Виробництво блоків-комплектуючих для військового супутника видової розвідки Барс-М (14Ф148) та військового супутника радіотехнічної розвідки Лотос-С (ОМ14Ф145), постачання компонентів для виробництва ракетного озброєння.

АТ «Авіаагрегат» – виробництво блоків пуску некерованих авіаційних ракет для літаків та вертольотів ПКС, гідроциліндрів та гідродомкратів для зенітно-ракетних комплексів тощо.

АТ «Акціонерна компанія «Туламашзавод» – виробництво широкого спектру стрілецької зброї, гармат малого калібру, зенітних та зенітно-ракетних комплексів, високоточних боєприпасів.

АТ «Аерокон», ТОВ «Аерокон» – виробники безпілотних комплексів.

АТ «99 завод авіаційного технологічного обладнання» – входить до холдингу Вертольоти Росії, виконує замовлення з ремонту бортового обладнання військових літаків ВКС РФ типу Іл-76, Іл-78, Ту-22М3.

АТ «Ізумруд» – входить до складу АТ «Концерн «Морінформсистема - Агат», розробник комплексу системи управління вогнем МР-123-02/3 «Багира», виконує замовлення для МО РФ, співпрацює з підприємствами ВПК з питань проведення ремонту радіолокаційного обладнання корабельного складу ВМФ РФ.

АТ «Спеціальне конструкторське бюро транспортного машинобудування» – розробник та виробник бронетанкової та артилерійської техніки, інженерних машин для ЗС РФ.

АТ «Завод № 9» – головний розробник та один з виробників 125-мм танкових гармат для основних танків Т-14, Т-80, Т-90 и 125-мм гармати 2А75 та 2С25, гаубиць 2А64 та Д30А, РБУ1000 та РБУ6000.

Федеральне казенне підприємство «Пермський пороховий завод», АТ «82 судноремонтний завод», АТ «81 бронетанковий ремонтний завод» та багато інших.

 

Санкції ЄС

Санкції ЄС регламентуються кількома базовими Рішеннями Ради ЄС (Council Decision) та відповідними Регламентами Ради ЄС (Council Regulation), до яких при прийнятті нових пакетів санкцій вносяться зміни та доповнення.

В базі даних мстяться всі юридичні особи, щодо яких запроваджено санкції ЄС у зв’язку з російською агресією, це такі Регламенти ЄС:

• №269/2014 від 17.03.2014 про обмежувальні заходи щодо дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України;
• № 692/2014 від 23.06.2014 щодо обмежувальних заходів у відповідь на незаконну анексію Криму та Севастополя;
• № 833/2014 від 31.07.2014 щодо обмежувальних заходів у зв’язку з діями Росії, що дестабілізують ситуацію в Україні

Крім того, є білоруські підприємства і додатково російські юрособи, щодо яких запроваджені санкції ЄС через кібератаки та порушення прав людини. Це такі Регламенти:

• № 765/2006 від 18.05.2006[1] про обмежувальні заходи з огляду на ситуацію в Білорусі та участь Білорусі в російській агресії проти України;
• № 2019/796 від 17.05.2019 щодо обмежувальних заходів проти кібератак, що загрожують Союзу або його державам-членам;
• № 2020/1998 від 7.12.2020 щодо обмежувальних заходів проти серйозних порушень прав людини та зловживань.

[1] Дата 2006 – це не помилка. Документ, що прийнятий у травні 2006, був спрямований «щодо обмежувальних заходів проти президента Лукашенка та деяких посадових осіб Білорусі» і запроваджував санкції щодо фізичних осіб. Надалі він був перейменований і вже доповнювався особами (зокрема юридичними), що брали участь у російської агресії.

Попри те, що вже з грудня 2022 року деякі європейські функціонери почали говорити, що санкції ЄС вже «досягли своєї стелі», на діаграмах 2 та 6 можна побачити, що європейські санкції проти юридичних осіб – це, нажаль, тільки 11% від загальної кількості юросіб, щодо яких запроваджено санкції.

Єврокомісар Віргініюс Синкявічюс 22 грудня 2022 заявив: «Я давно сказав, що санкції досягли своєї стелі, і в цих санкціях не може бути нововведень. Я не бачу областей, де ці санкції мають бути доповнені чимось новим. Якщо реально подивитися на ці ключові області, коли йдеться про російську економіку, ця петля досить потужна…»

В квітні 2023, перед запровадженням 11-го пакету санкцій, у публікації Financial Times йшлося про те, що в ЄС «припускають, що, ймовірно, санкції проти Росії досягли своєї стелі». Було надано коментар неназваного європейського чиновника, який казав: «Ми закінчили. Якщо ми запровадимо більше санкцій, буде більше винятків, ніж заходів».
 

Є ще одна проблема з європейськими санкціями щодо російських підприємств – це складнощі з ідентифікацією підприємств, до яких застосовані європейські санкції.

У низці додатків до Регламенту Ради ЄС № 833/2014 містяться юридичні особи, щодо яких застосовані обмеження.

Наприклад, у додатку IV – підприємства, що є кінцевими військовими споживачами, є частиною російського військово-промислового комплексу або мають комерційні чи інші зв’язки з або іншим чином підтримують сектор оборони та безпеки Росії.

Нажаль, ці підприємства представлені лише назвами, це

– по-перше, викликає багато питань щодо ідентифікації таких юросіб навіть при доданні нових юросіб до бази даних

Наприклад, у грудні 2022 в додаток до Регламенту № 833/2014 потрапило НПП «Старт». В додатку це виглядає так: NPP Start (Russia).

В російському реєстрі юридичних осіб за запитом «научно-производственное предприятие «Старт» можна знайти щонайменше 6 діючих юросіб з ідентичною назвою: в Єкатеринбурзі, Новосибірську, Пермі, Таганрозі та ще в невеликих містечках Тюменської та Свердловської областей; одне акціонерне товариство і 5 товариств з обмеженою відповідальністю.

Нам вдалося ідентифікувати юрособу як АТ «Науково-виробниче підприємство «Старт» ім. О.І.Яскіна».

Чи зможуть це зробити ті, хто має саме виконувати або контролювати виконання санкцій?
 

Ще один приклад. АТ «Протон» (Proton JSC (Russia) в додатку до Регламенту № 833/2014), додано 23.06.2023.

В російському реєстрі є 5 діючих АТ «Протон»: в Республіці Татарстан, в Санкт-Петербурзі, в місті Орьол та два – в Москві.
 

– по-друге, дає таким юрособам можливість дуже швидко і легко «вийти з-під санкцій». Для цього потрібно лише змінити назву, навіть без реорганізації юрособи.

Наприклад, АТ «Спеціальне конструкторське бюро МО РФ» до 11 січня 2023 року мало назву АТ «766 Управління виробничо-технологічної комплектації» (АТ «766 УПТК»). Саме под цією назвою (Joint Stock Company 766 UPTK) воно було додано до Регламенту № 833/2014 16 грудня 2022 року.

Наразі того підприємства, що міститься в санкційному списку, вже нібито немає, бо немає будь-яких ознак, окрім назви, що могли б ідентифікувати це підприємство.

А акціонерне товариство «218 авіаційний ремонтний завод» (218 АРЗ) з 21.10.2022 має назву АТ «ОДК-Сервіс». 16.12.2022 він доданий до Регламенту № 833/2014 як Joint Stock Company 218 Aviation Repair Plant (218 ARZ).

Таке іноді трапляється, що підприємство додається до списків під старою назвою, бо документи для санкцій готуються довгий час і не завжди актуальність даних перевіряється в останній момент. Зазвичай це неприємно, але не страшно – бо є ще адреса, реєстраційний та податковий номери. Але, нажаль, у випадку з додатками до Регламенту ЄС № 833/2014 це не працює.

Санкції ЄС, на наш погляд, не тільки ще далекі від «стелі» та потребують посилення. Вони не зможуть бути ефективними без вдосконалення як процедур контролю виконання, так і процедур оформлення рішень про санкції.

 

Санкції Канади

В базі даних містяться юридичні особи, санкції щодо яких запроваджено Положеннями про спеціальні економічні заходи, що прийняті в 2014-2020 роках на підставі Закону про спеціальні економічні заходи.

• Положення про спеціальні економічні заходи (Росія), 17.03.2014
• Положення про спеціальні економічні заходи (Білорусь), 28.09.2020
• Положення про спеціальні економічні заходи (Україна), 17.03.2014, це санкції щодо окупованих територій та осіб, що причетні до окупації

 

На діаграмах 2 та 7 можна бачити, що у Канади також є дуже великий резерв для нарощування санкцій до юридичних осіб…

Обсяг інформації, за якою юрособа ідентифікується в санкційному списку Канади, обмежений тільки назвою. 

На відміну від європейського Регламенту № 833/2014, для багатьох підприємств в списку Канади вказано більш ніж один варіант назви. Але, нажаль, цього недостатньо для ефективної імплементації санкцій.

Наприклад, російський Сєтєлєм Банк, до якого Канадою запроваджені санкції 24 лютого 2022 року, фактично випав з поля зору канадського законодавства після того, як в грудні 2022 змінив назву на «Драйв Клік Банк».

 

Санкції Великої Британії

Санкційний список Великої Британії складається зі списків ЄС, що існували до 31.12.2020, та осіб, щодо яких було запроваджено санкції Великої Британії після Brexit.

«Старі» європейські санкції було трансформовано у відповідності з Законом про санкції та боротьбу з відмиванням грошей 2018 року, разом з новими британськими санкціями вони стали складовими санкційних режимів Великої Британії.

В базі даних містяться всі юрособи, що вказані в санкційному списку Великої Британії за режимом:

• Russia (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019

А також кілька юросіб з режимів:

• Republic of Belarus (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019
• Iran (Sanctions) (Nuclear) (EU Exit) Regulations 2019
• Syria (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019
• Cyber (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2020
• Chemical Weapons (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019

Попри велику роль Великої Британії у підтримці України в боротьбі проти російської агресії, британські санкції щодо юросіб поки не вражають масштабами.

 

Пов'язані особи

Юридичні особи, які пов’язані з тими, що перебувають під санкціями – це окрема тема досліджень та розслідувань. Встановлення зв’язків – це перший крок на шляху до пропозицій по нових санкціях.

Але є зв’язки, що «лежать на поверхні» – це так звані керуючі організації. Є непоодинокі випадки, коли офіційно замість директора, підприємством керує інша юридична особа – керуюча організація.

Якщо керуюча організація підсанкційного підприємства не перебуває під санкціями, вона має можливість вільно діяти на користь підприємства, що потрапило під обмеження.

На 01.09.2023 щонайменше 335 юридичних осіб в базі даних мали керуючу організацію. 

Останнім часом все більше керуючих організацій потрапляють до санкційних списків, але здебільшого, нажаль, тільки до українських.

Проте ще є такі юрособи, що керують важливими підсанкційними підприємствами і не перебувають під жодними санкціями.

Наприклад,

Концерн «Сузір’я» – відомий розробник та виробник систем зв'язку, радіоелектронної боротьби і спеціальної техніки для ВС РФ – з 10 березня 2023 року знаходиться під керуванням АТ «Техноімпульс» (АО «Техноимпульс», ОДРН: 1227700279850), який не під санкціями.

Курганський машинобудівний завод, що спеціалізується (єдиний в РФ) на виробництві бойових машин пехоти і машин на їх базі, з 29.06.2018 працює під керуванням АТ «РТ-Курганмашзавод» (АО «РТ-Курганмашзавод», ОДРН: 5117746037052), який теж не під санкціями.  

Створене у квітні 2018 року АТ «Концерн «Уралвагонзавод» (АО «Концерн «Уралвагонзавод», ОДРН: 1187746432345) з 03.02.2020 керує відомим виробником танків Науково-виробничою корпорацією «Уралвагонзавод», що перебуває під усіма можливими санкціями. Очікує на санкції.

А створене у травні 2019 року ТОВ «Перспектива» (ООО «Перспектива», ОДРН: 1197746305470) керує двома стратегічними підприємствами: ТОВ «Липецький механічний завод», що є одним із провідних та основних у Росії виробником модернізованих самохідних тягачів для зенітно-ракетних комплексів С-300В4, і АТ «Науково-дослідний інститут сталі», який є головним підприємством РФ по матеріалам та конструкціям захисту озброєння та військової техніки сухопутних військ; розробляє комплекси броньового, динамічного, електромагнітного захисту тощо. Теж не в санкційних списках.

 

Реорганізація, ліквідація, правонаступники

Так вже виходить, що неможливо один раз накласти санкції на підприємство і зупинитися.

Бо воно змінюється. Юридичну особу може бути ліквідовано, виробничі потужності можуть бути передані іншому, вільному від санкцій підприємству тощо. 

Є багато випадків, які потребують додаткових розслідувань.

Але є й очевидні речі – коли у ліквідованій юрособи є офіційний правонаступник, до якого «за замовчуванням» мають бути застосовані санкції.

Наприклад,

Суднобудівний завод «Залив» в окупованому Криму під санкціями з 2016-2018 років. Юридичну особу ліквідовано 17.02.2021. Правонаступник: АТ «Суднобудівний завод імені Б. Є. Бутоми».

Насправді, це просто реорганізація: АТ «Суднобудівний завод імені Б. Є. Бутоми», яке деякий час виконувало функції «засновника» вкраденого українського суднобудівного заводу, об'єдналося із заводом під своєю назвою. Завод продовжує працювати на російський ВПК.

Нажаль, наразі до підприємства застосовані тільки санкції України.

Московське ТОВ «Авіа Груп» перебувало під санкціями США, Канади та України. Юридичну особу ліквідовано 01.04.2021. Правонаступник: Непублічне акціонерне товариство «Авіа Груп».

Правонаступник під санкціями тільки України.

Слід зазначити, що сьогодні офіційних правонаступників, які залишаються непоміченими, стає менше. З одного боку, є відповідна реакція органів, що застосовують санкції (наразі це переважно реакція України). З іншого – РФ стала більше приховувати інформацію, не допускаючи частину офіційних даних до відкритого доступу. Тож випадків, коли потрібне саме розслідування, стає більше.

Таким чином, якщо поставити за мету (як мінімум) перешкоджання виробництву зброї в РФ, процеси пошуку відповідних юросіб та застосування санкції не мають припинятися.

 

Що далі

Висновком з цього аналізу є необхідність синхронізації санкцій всіх партнерів по «санкційній коаліції» і подальшого нарощування санкцій щодо юридичних осіб.

«Засвітити» та обмежити кожне підприємство, що має пряме чи опосередковане відношення до російського ВПК або до фінансування війни – це те, що допоможе запобігти виробництву агресором сучасної зброї в потрібній для ведення війни кількості.

Ми бачимо, скільки зусиль та креативу застосовує сьогодні Росія для створення схем обходу санкцій.

Придумати спосіб, як обманути сусідів або щось вкрасти – це, насправді, мабуть самий креативний напрямок діяльності Росії ще з часів СРСР. 

Нажаль, це завжди буде змагання в швидкості прийняття рішень:

• про обмеження / а з іншого боку – розробку схем обходу
• про унеможливлення одних схем обходу / розробку нових.

Проте кожна закрита схема обходу санкцій – це для країни-агресора додатково витрачені час та гроші. І зрештою це все одно призводить до втрати якості та технологій у виробництві…
 

Ще для ефективної санкційної політики треба мати механізми та інфраструктуру запровадження, імплементації, контролю дотримання санкцій.

Так, це додаткові структури, люди, бюджетні кошти.

Ні, ми не наївні. Ми бачимо, як важко приймаються багато важливих рішень, ми розуміємо політичні складнощі, які доводиться долати тим, хто усвідомлює необхідність зупинити російську агресію.

Але ми бачимо і світові тенденції.

Про глобальну економіку станом на 24.02.2022 в цьому світі доведеться забути. Надовго. Будувати нову систему світової безпеки і, відповідно, нові економічні зв’язки – через втрати та кризи. Зрештою, нажаль, цьому немає альтернативи.

Санкції – це надовго.

Сподівання тих, хто чекав, що «криза» якось сама мине, не виправдалися. Натомість надходить розуміння, що справжня криза в світі тільки починається…

Санкції – блокування активів, інвестиційні, експортні та інші обмеження – надовго стануть одним з інструментів (не найгіршим, нажаль) спілкування між окремими державами та групами держав.

Тому кожна країна повинна мати відповідні органи та процедури. Ще вчора. Сьогодні цим потрібно займатися терміново.
 

* * *

Ця публікація створена за підтримки програми «Європа і світ» Міжнародного фонду «Відродження». Позиція Міжнародного фонду «Відродження» може не співпадати з думкою авторів