У Києві розпочався суд над ексначальником кримського главку СБУ і агентом ФСБ Кулінічем – Ґрати

У Шевченківському районному суді Києва почали судити полковника СБУ Олега Кулініча.

Про це повідомляє журналіст видання Ґрати Максим Каменєв, пише Цензор.НЕТ.

До початку березня 2022 року Олег Кулініч очолював кримське управління спецслужби, потім був офіцером з особливих доручень Івана Баканова, в той час керівника СБУ. У липні 2022 колишні колеги та працівники Держбюро розслідувань затримали Олега Кулініча у Києві за підозрою у державній зраді. Після цього президент Володимир Зеленський звільнив Івана Баканова та призначив головою спецслужби Василя Малюка — саме він розробляв справу Кулініча.

Розслідування справи слідчі ДБР завершили у квітні цього року. Олега Кулініча звинуватили у створенні та керівництві злочинною організацією, державній зраді, в тому числі у наданні допомоги у підривній діяльності проти України, самовільному залишенню військової частини, заволодінні зброєю та незаконному її зберіганню. Полковнику СБУ загрожує до 15 років позбавлення волі.

"Якщо стисло, Кулініча звинувачують у тому, що він принаймні з 2019 року шпигував в Україні на користь ФСБ. Слідство стверджує, що його завербував Володимир Сівкович — заступник секретаря РНБО часів Януковича, який після Революції Гідності втік до Москви", - пише Каменєв.

За цей час, стверджує слідство, Кулініч встиг влаштуватись на роботу в СБУ та передати Сівковичу внутрішню секретну інформацію про роботу української спецслужби, а також лобіював призначення потрібних росіянам людей.

Кулініч саботував роботу кримського главку, а напередодні вторгнення не повідомив у Київ про концентрацію російської військової техніки на адміністративному кордоні з материковою Україною.

Також читайте: Матеріали щодо членів угруповання агента ФСБ Кулініча виділили в окреме провадження, - Костін

Попри те, що частина справи Кулініча має гриф "державна таємниця", колишнього начальника кримського главку СБУ судять у відкритому процесі. Ані обвинувачення, ані захист не просили суд закрити слухання справи.

За словами журналіста, Олег Кулініч провини не визнає. Він не заперечує, що знав та спілкувався з Сівковичем, однак наполягає, що робив це з відома тодішнього очільника СБУ Івана Баканова і секретної інформації росіянам не передавав. У переддень вторгнення він звітував Баканову про активність росіян і за його наказом разом з підлеглими виїхав з Херсону.

На думку Каменєва, справа Кулініча обіцяє бути гучною, оскільки обвинувачення та захист хочуть викликати як свідків і Баканова, і чинного голову СБУ Василя Малюка, який розробляв справу Кулініча. 

Також дивіться: Агент ФСБ Кулініч "Котигорошко" та його куратор Сівкович обговорюють посилення впливу на СБУ: Наумова поставьте первым замом. Времени у нас мало - пару месяцев". АУДIО. Повна розшифровка

Нагадаємо, 5 квітня 2023 року ДБР і СБУ заявили про завершення розслідування справи Олега Кулініча, якого обвинувачують у державній зраді та співпраці з російськими спецслужбами. Опубліковано перехоплення розмов Кулініча із його куратором Сівковичем, під час яких вони обговорюють посилення впливу на СБУ.

У лютому щодо колишнього голови Баканова було проведено службову перевірку, результатів якої не розголошували. В ДБР заявили, що перевірка не виявила в діях Баканова порушень в межах справи Кулініча.

Служба безпеки та Державне бюро розслідувань у липні 2023 року передали до суду обвинувальний акт щодо державної зради та інших злочинів колишнього очільника Головного управління СБУ в АР Крим Олега Кулініча, який, за версією слідства, діяв на користь країни-агресора.

Зокрема, на підставі зібраних доказів Кулініч обвинувачується за 5 статтями Кримінального кодексу України:

• ч. 1 ст. 111 (державна зрада);
• ч. 3 ст. 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній);
• ч. 5 ст. 407 (самовільне залишення військової частини або місця служби);
• ч. 4 ст. 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом зловживання службовим становищем);
• ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).