У ЄС зробили неочікувані заяви про 1 млн снарядів для України, але чи не занадто оптимізму в цьому питанні

Наскільки взагалі реальні шанси того, що ЄС зрештою зможе вчасно поставити Україні 1 млн артилерійських боєприпасів

Як повідомляе Війсковий портал« DEFENSE EXPRESS»
Те, що ЄС не зможе виконати свій план з передачі Україні 1 млн артилерійських боєприпасів до березня 2024 року, здавалося б, вже цілком остаточний (і, на жаль, прикрий) варіант розвитку подій — Європейська служба зовнішніх справ вже поінформувала міністерства закордонних справ країн-членів ЄС що план не вдасться реалізувати.

Цей факт також підтвердив і очільник МЗС України Дмитро Кулеба, відзначивши, що причина провалу плану полягає навіть не в політичній площині, а банально у "жалюгідному стані оборонної промисловості", а також несинхронізованості та бюрократії, і це насправді цілком реальні причини, чому в ЄС гальмується розширення боєприпасного виробництва.

Про те, що план з постачання боєприпасів Україні не вдасться реалізувати вчасно говорять і на рівні міністрів оборони країн Європи — наприклад, очільник оборонного відомства Німеччини Борис Пісторіус під час саміту міністрів оборони країн-членів ЄС у Брюсселі заявив, що "можна з упевненістю припустити, що кількість у 1 млн боєприпасів не буде досягнута", як розповідає видання The Guardian.

Але видання також цитує слова головного дипломата ЄС Жозепа Борреля, який заявив, що одна з проблем, яка заважає виконати план з постачання боєприпасів Україні — це те, що "40% продукції [ймовірно йдеться про 155-мм артилерійські боєприпаси] експортується" за межі блоку. І що очільники оборонних відомств країн-членів ЄС будуть уважно вивчати, як же можна збільшити постачання боєприпасів для ЗСУ, включно з переміщенням виробництва, яке призначене для експорту, назад в Україну.

Дійсно, цілком очевидно, що окрім замовлень для України, виробники боєприпасів також мають й інші укладені контракти — і цілком зрозуміло, що вони не можуть просто так "кинути" своїх замовників (хоча Боррель відзначає, що виробники могли б зробити пріоритетними саме замовлення для України). Плюс ще треба врахувати той факт, що після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у лютому 2022 році низка країн кинулися поповнювати свої запаси боєприпасів, попит на які відповідно зріс у рази.

Але Боррель також заявляє, що "йдеться не про нестачу виробничих потужностей", і ось вже ця заява виглядає дуже й дуже неоднозначно. Бо зі слів Борреля виходить, що якщо всі європейські виробники боєприпасів робили б снаряди суто для України, то Європа могла б вчасно виконати свій план і поставити 1 млн снарядів до березня 2024 року.

Тут варто звернути увагу на ось такі цифри — як відзначив Боррель, Україна вже отримала від ЄС понад 300 тисяч боєприпасів, які були поставлені у рамках реалізації першої частини плану, коли снаряди постачалися безпосередньо зі складів країн-членів ЄС.

А оскільки раніше повідомлялося, що ці 300 тисяч у рамках "першої частини" плану були поставлені орієнтовно протягом семи місяців, то виходить, що Європа має за близько п’ять місяців поставити аж 700 тисяч боєприпасів. Звичайно, тут можна припустити, що ЄС ще раніше розпочало виробляти боєприпаси для України, але навіть якщо ми візьмемо період у 12 місяців, то все одно виникає питання, а чи здатна європейська оборонка за рік виготовити таку кількість боєприпасів?
І відповідь тут буде — навряд чи. Тут передусім варто згадати, що ще на початку цього року у лютому Європа мала темп виробництва боєприпасів у 300 тисяч снарядів на рік. Водночас як сьогодні заявив комісар ЄС з питань промисловості Тьєрі Бретон "виробничі потужності Європейського Союзу в галузі амуніції з лютого зросли на майже 20-30%", його цитує видання "Голос Америки". Тобто — можливо, йдеться про збільшення боєприпасного виробництва до 360-390 тисяч боєприпасів, але аж ніяк не у понад два з половиною рази.

І хоча Бретон і заявляє, що "ми дотримуємося завдання до весни збільшити випуск боєприпасів включно з ракетами принаймні до 1 млн", але актуальним залишається питання, що саме Бретон має на увазі під словом "боєприпаси", бо цим насправді легко можна маніпулювати.

Як приклад, можна також згадати, що за оцінками одного з найбільших виробників боєприпасів у Європі норвезької компанії Nammo, сьогодні темп виробництва артилерійських боєприпасів в Європі може становити до 500 тисяч боєприпасів, що вже набагато ближче до показника у 700 тисяч, але тут також варто розуміти й те, що чим більшим є число, тим важче нарощувати виробництво — як мінімум з урахуванням того факту, що в ЄС неодноразово наголошували на ті ж проблеми з постачанням сировини.

Той факт, що в ЄС на рівні офіційних представників замість визнання очевидних проблем намагаються "зберегти обличчя" і видають незрозумілі заяви на кшталт "немає нестачі виробничих потужностей" насторожує, але насправді не те щоб дуже дивує. Хоча, звичайно, не виключено, що ЄС у своїх позитивних оцінках спирається на якісь непублічні дані, які дозволяють їм робити такі висновки.