Наслідки відсутності РФ у Виконавчій Раді ЮНЕСКО: експертна оцінка

Коментар експертки мережі Кримської платформи групи «Гуманітарна політика» Евеліни Кравченко щодо необрання Російської Федерації до Виконавчої Ради ЮНЕСКО.

Як повідомляе видання« Голос Криму» новина про необрання Російської Федерації до виконавчої ради ЮНЕСКО викликала дискусії в українському фаховому середовищі. З одного боку, це визнання міжнародним фаховим середовищем злочинних дій РФ на окупованих українських територіях, її варварської позиції стосовно культурної спадщини, – все це важливо розуміти в контексті засудження дій російської держави і влади. Без сумніву – це колосальний репутаційний удар по РФ. З іншого боку, у експертів відразу виникли питання щодо подальших дій ЮНЕСКО в захисті культурних цінностей на наших окупованих територіях. Яким чином може позначитися відсутність РФ у Виконавчій Раді ЮНЕСКО?

Не беручись прогнозувати подальші дії РФ, оскільки вони залежать не лише від прагматичної позиції аналітиків Кремля, а також від особистої позиції Президента РФ Путіна, варто зазначити, що скоріш за все РФ зменшить фінансування ЮНЕСКО. Разом із тим варто чекати збільшення фінансування Російською Федерацією проєктів в галузі культури за кордоном, що може відбутися через один із її фондів або наукових товариств, таких як Русское географическое общество, Русское історическое общество або Россотрудничество. Без сумніву, посилиться робота пропагандистських каналів, закордонних російських ЗМІ і таких видань як Нейшнл Джіогрефік, які фінансуються із російських джерел.

Що це означає для нас? Перше – це те, що наша позиція – позиція експертів мережі Кримської платформи групи «Гуманітарна політика», висловлена у зверненні до Генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай на початку цього року, яке було передане їй особисто замміністра закордонних справ України Еміне Джапар, підтримана і розділяється міжнародною спільнотою. Друге – це початок процесу тектонічних змін у світогляді естеблішменту світового співтовариства. Звичайно, що це не вирішить прямо зараз всіх проблем із захистом культурних цінностей під час збройного конфлікту в Україні.

Але нашими подальшими кроками має бути пропозиція до змін регламентуючих норм щодо моніторингових процедур ЮНЕСКО, зокрема тих, що стосуються фізичної присутності експертів на пам’ятці світової спадщини для здійснення моніторингу. Тут мається на увазі можливість задіяння сучасних технологій супутникових знімків, використання фото і відеоматеріалів із використанням інформаційних технологій тощо. Адже ці методики вже використовуються у міжнародному судочинстві.

Для нас важливо юридично оформити всі хаотичні і системні зміни, які відбуваються на пам’ятці світової спадщини «Давнє місто Херсонес Таврійський та його хора», що знаходиться на окупованій території у м.Севастополь, надати юридично вагомі докази вчинення злочинів на цій пам’ятці, а також на інших пам’ятках, що знаходяться в попередньому списку ЮНЕСКО – Палаці Кримських ханів у м. Бахчисарай, Кам’яній могилі, генуезьких фортецях і печерних містах у Криму тощо.

РФ намагається діяти через своїх представників в ЮНЕСКО, збільшувати кількість своїх експертів в організації. Їх діяльності і просуванню в структурах ЮНЕСКО також треба активно протидіяти. Важливо поширювати інформацію про їх деструктивні і непрофесійні дії, вчинені щодо пам’яток культурної спадщини.

Крім цього важливо створити дієву процедуру протидії переміщенню культурних цінностей з окупованих територій до держави-окупанта, перетворення культурних цінностей з окупованих територій на товар чорного ринку тощо.

Одним із найважливіших завдань також є засудження використання пам’яток всесвітньої спадщини країною-окупантом для побудови своїх ідеологічних моделей, створення нових релігійних спевдоісторичних течій, які є небезпечними як з точки зору ментального здоров’я їх адептів, так і як номінальна державна квазірелігія.

Ми маємо розуміти, що віднині РФ швидше і активніше буде вивозити колекції з окупованих територій, нищити національну ідентичність, стирати історичну пам’ять і маніпулювати свідомістю. Але чим сильнішим буде тиск, тим потужнішим буде спротив. Цей спротив виникатиме не лише у свідомості мешканців окупованих територій, а і міжнародного співтовариства. Вважаю, що в нашій активності основною має бути інформаційна складова і посилення роботи мас-медіа, створення дієвих комунікаційних каналів, відпрацювання швидких схем поширення інформації, визначення і робота із цільовими авдиторіями.