У Росії провели «воєнну націоналізацію» 180 приватних компаній

Генпрокуратура РФ після початку широкомасштабної агресії проти України за два роки війни подала до судів 40 позовів про вилучення на користь держави понад 180 компаній, що фактично стало воєнною націоналізацією приватної власності.

Як передає Укрінформ, такі результати підрахунків видання «Новая газета. Європа» та «Трансперенсі Інтернешл - Росія».

На основі інформації про позови від СПАРК (Системи професійного аналізу ринків та компаній) та з бази даних судових рішень розслідувачі з'ясували, що сумарні активи компаній, активи яких хоче вилучити російська генпрокуратура, становлять близько 1,04 трильйона рублів. Журналісти зазначають, що це близько 0,6% ВВП Росії за 2023 рік.

Найбільше позовів стосувалися підприємств ВПК та машинобудування, а також харчової та рибної промисловості (по сім позовів). Ще по шість позовів було подано стосовно портів та компаній, що займаються нерухомістю та будівництвом. В одному позові найчастіше фігурують кілька юросіб, які можуть входити до однієї групи компаній.

Понад 20 позовів було задоволено щонайменше у першій інстанції, випливає з підрахунків. Тільки в одному випадку генпрокуратура РФ відмовилася від позову, ще в одному було укладено мирову угоду.

Найчастіше приводом для вилучення було незаконне володіння власністю (у 20 випадках) та порушення антикорупційного законодавства (у 14 випадках). У трьох випадках прокурори просили визнати недійсними угоди чи бізнес, пояснюючи це порушенням прав Російської Федерації. Ще у трьох випадках причиною стало «фінансування ЗСУ». Деякі позови, як зазначають журналісти, не опубліковані чи засекречені.

«Новая газета Європа» та «Трансперенсі» зазначають, що кількість позовів про націоналізацію різко зросла саме за два роки повномасштабної війни: у 2010-х їх майже не було, а 2020-го та 2021-го Генпрокуратура подала лише по три позови на рік. При цьому журналісти спостерігають «хвилю» позовів у 2023 році, який вони назвали рекордним за кількістю вилучень.

Гендиректор «Трансперенсі Інтернешл - Росія» Ілля Шуманов зазначає як одну з особливостей «військової націоналізації» те, що у справах почала брати участь ФСБ. Її матеріали та довідки з'являлися у кількох випадках, хоча спецслужба, за його словами, не повинна мати відношення до цивільних процесів.

Як повідомлялося, у квітні 2023 року президент РФ Володимир Путін підписав указ, який дозволяє російській владі брати у «тимчасове управління» активи іноземних компаній у Росії. Одним із перших націоналізованих за цим указом компаній стали фінський Fortum, французький Danone, датський Carlsberg. 22 грудня 2023 року Путін підписав указ про передачу в «тимчасове керування» одного з найбільших російських автодилерів «Рольф».