Франція створює «Балтійський антиросійський фронт» – Financial Times

Альянс ядерної Франції, мотивованих балтійських країні і Фінляндії не виключає безпосереднє втручання в російсько-українську війну.

Франція не викликала особливої довіри у багатьох країн центральної та східної частини Європи. Насамперед через постійні спроби “зрозуміти Кремль” і мінімальну реакцію на потреби швидко реагувати на зростання загроз у регіоні, пише ZN.UA з посиланням на Financial Times. 

Однак після рішучої заяви очільника Франції Еммануеля Макрона про необхідність поразки Москви у війні проти України, що гарантуватиме збереження безпеки в Європі, ситуація змінилась.

Балтійські країни та Фінляндія стали на сторону Франції і вважають риторику Парижа адекватною поточному моменту. Водночас ці нові союзники Франції вагаються між Берліном і Вашингтоном, вважаючи, що ще немає чіткого відмежування США від проблем Європи, а Німеччини – від ролі “столиці” політичних рішень ЄС.

Реагуючи на заяву про можливість введення військового контингенту країн Європи в Україну для підтримки Києва, у його прагненні захиститися від Росії, Німеччина, США та Велика Британія швидко виключили таку імовірність.

Однак така “примирювальна” позиція колег по Північноатлантичному альянсу, створила ситуацію, коли “нові” країни ЄС почали активно зближуватись з Францією, яка говорить про ті ж загрози, що і вони.

“Фінляндія та країни Балтії об’єднуються навколо традиційної французької позиції щодо того, щоб ЄС відігравав більшу роль у спільних військових закупівлях та співпраці у сфері оборонної промисловості, використовуючи для цього бюджетну підтримку”, пише видання. Навіть дуже ощадлива Фінляндія виступила за рекордні суми кредитування оборонної промисловості. Хоча у цьому питанні єдиною “червоною лінією” є спроба Франції обмежити такі постачання виключно кордонами Євросоюзу, хоча балтійські країни виступають за те, щоб диверсифікувати такі поставки.

“Офіційні особи балтійських країн та Фінляндії кажуть, що Франція відновлює довіру в регіоні завдяки більш рішучій підтримці України, а також військовій присутності в Естонії та Румунії. Париж відправив до Києва крилаті ракети великої дальності «Скальп» і потужні “розумні” бомби AASM. Франція також вимагала надання Україні чіткого плану щодо членства в НАТО, але отримала відмову США та Німеччини на саміті альянсу в липні минулого року.

Проте офіційні особи та дипломати сумніваються, чи може Франція зробити більше в практичному плані, щоб допомогти Україні”, – пише Financial Times з посиланням на коментарі представників дипломатичного та державного рівнів.

Єдина проблема для впевненого лідерства Європи та переходу на новий рівень співпраці – спроба дізнатись глибину переконання та потужності франції у своїх намірах протистояти Кремлю. Аналітики говорять, що наразі певна недовіра до Парижа зберігається внаслідок довготривалого негласного альянсу з Росією. Створення справді партнерських, а можливо і союзницьких відносини можливе, але для цього потрібен час. Хоча динаміка Парижа подобається більшості представників “нової” Європи.

Речник Державного департаменту США Метью Міллер підкреслив, що Штати плідно співпрацюють з Францією, зокрема й президентом Еммануелем Макроном, щодо питань, які стосуються підтримки України. Та під час останнього брифінгу він наголосив, що Вашингтон не збирається відправляти свої війська в нашу країну. 

Зі своєю заявою Міллер виступив на тлі появи інформації про те, що урядовці США були розлючені припущеннями Макрона про можливу відправку військ НАТО в нашу країну. Вони вважають, що це рішення "може спровокувати зіткнення з Росією".