Чорноморська доповідь (3): Головні завдання, які ставились ЧФ РФ станом на 24.02.2022 року

Моніторингова група «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та редакції BlackSeaNews продовжує публікацію аналітичної доповіді «Ситуація на Чорному морі в ході агресії РФ проти України у 2022–2024 роках».

Частина третя: «Головні завдання, які ставились ЧФ РФ станом на 24.02.2022 року».

Скорочення:
ТОТ - тимчасово окупована територія,
БРК - береговий ракетний комплекс,
БпЛА – безпілотний літальний апарат,
Обрабр - окрема берегова ракетно-артилерійська бригада,
ПКР – протикорабельна ракета,
ПдВО РФ – Південний військовий округ РФ,
МДО – морська десантна операція,
ББМ - бойова броньована машина.
 

Головні завдання, які ставились ЧФ РФ станом на 24.02.2022

Блокада (блокування морських комунікацій)

з метою нанесення суттєвих втрат українській економці, експорт якої, майже безальтернативно і великою часткою, був зав’язаний на море.

Крім іншого, блокада морських комунікацій вирішувала питання можливого залучення сил і засобів країн-членів НАТО у гіпотетичній допомозі України. Також, значно спрощувалась робота розвідки щодо виявлення системи оборони ЗС України, робота диверсійно-розвідувальних груп та агентури в південних районах Одеської області, знищення критично важливої цивільної та військової інфраструктури тощо. Демонстративні заходи, які проводились корабельно-катерним складом ЧФ РФ поблизу українського узбережжя у лютому-березні 2022 року, передбачали суттєве відтягування резервів Сил оборони України від критичного важливих для РФ кримського та донецького напрямків.

Успішне вирішення питань блокування українських морських комунікацій складало сприятливі умови для вирішення наступного завдання, яке стояло перед ЧФ РФ:

проведення морської десантної операції у Бесарабському операційному районі з подальшим розвитком наступу в бік Республіки Молдова.

Враховуючи, фактично, відсутність можливостей дієвої протидії з боку ВМС України, росіяни планували та використовували на першому етапі блокади морських комунікацій, в переважній більшості, судна забезпечення допоміжного флоту та корабельний (катерний) склад, який не мав значних ударних потужностей. В подальшому, ураження (пошкодження) деяких з кораблів (суден), які здійснювали блокаду, змінило ситуацію і росіяни перейшли до класичної тактики із використанням носіїв ППО та ракетного ударного озброєння.

Проведення морської десантної операції

Як логічне продовження блокади морських комунікацій України, РФ планувала подальшу висадку морського десанту на десантнодоступних ділянках пів-денних районів узбережжя Одеської області.

Результатом морської десантної операції (далі – МДО) повинно було стати створення умов для окупації Одеської області, забезпечення виходу на кордон т.зв. ПМР, АТО Гагаузія та подальша окупація Республіки Молдова. Фактично з цією метою і були переведені з Північного та Балтійського флоту декілька десантних кораблів проектів 775 (775М) в додаток до тих, що вже дислокувались в Чорному морі.

Разом угрупування десантних кораблів складало 13 одиниць. Одночасно це угрупування могло доставити на узбережжя Одеської області до 5500 осіб десанту, до 100 танків та 145 ББМ. Слід зазначити, що власне бойові десантні кораблі планувалось використовувати лише на перших етапах висадки.

В подальшому, із захопленням причальних потужностей та забезпеченням безпеки мореплавства, нарощування зусиль десантної операції планувалось здійснювати за рахунок залучення цивільних суден (поромів, суден Ро-Ро то-що), які вже були помічені у перекиданні військ в районі Керченської протоки та Севастополя.

25 лютого 2024 року, на другий день після початку широкомасштабної агресії, росіяни здійснили спробу висадки тактичного морського десанту (можливо, посиленої ДРГ) чисельністю до роти в районі селища Коблево Одеської області. Ймовірно метою висадки було проведення диверсійних дій в районі траси М14 (Новоазовськ-Одеса, на ділянці від Миколаєва до Одеси), знищення важливих логістичних вузлів в тилу Сил оборони України та, можливо, сприяння проведенню морського десанту в районі морського порту «Південний» (Южний).

Внаслідок невдалої організації та планування, десант висадився прямо на позиції 28-ї окремої механізованої бригади та був знищений. Противник втратив декілька швидкісних плавзасобів та до 25 осіб особового складу. 

Як показав подальший розвиток подій, Міністерство оборони РФ було вимушене сильно відкоригувати плани: спротив українців, виважені та грамотні рішення Командування ВМС України спочатку припинили розвиток негативного сценарію для України, а потім і звели нанівець сам варіант проведення МДО.

Система висвітлення надводної обстановки, система оборони морського узбережжя, мінні постановки, проведення окремих інформаційних дій вплинули на рішучість командування ЧФ РФ щодо прийняття остаточного рішення на проведення МДО.

Це призвело до втрати часу і ініціативи з боку Чорноморського флоту РФ, згортання діяльності до рівня «охорона та оборона пунктів базування» і «спорадичні обстріли української території».

Завдання ударів по материковій території України з Криму та Азово-Чорноморського регіону

Слід зазначити, що на Чорному морі РФ має достатньо широкий арсенал озброєння для нанесення ударів по території України: ОТРК «Бастіон», ОТРК «Іс-кандер» стаціонарні берегові ракетні комплекси (з ракетами типу «Онікс»), берегові ракетні комплекси «Бал» (15-та окрема берегова ракетно-артилерійська бригада, м. Севастополь, 11-та окрема берегова ракетно-артилерійська бригада, с. Уташ (Краснодарський край, РФ), кораблі та підводні човни-носії КРМБ типу «Калібр» та інших протикорабельних ракет типу «Москіт», «Терміт», «П-1000», «П-800» (Онікс) плюс широка номенклатура авіаційного озброєння.

Закриття Туреччиною проток Босфор та Дарданелли для військових кораблів, знищення 14.04.2022 ракетного крейсеру «Москва», пошкодження низки інших кораблів, суттєво зменшило ударний потенціал та поламало плани вищого військово-політичного керівництва РФ на досягнення швидкої «перемоги» в Чорноморському регіоні.

Крім того, відведений ресурс сил і засобів на проведення операцій на Чорноморському театрі воєнних дій був достатньо швидко витрачений для інших завдань на інших напрямках внаслідок невірних розрахунків під час підготовки т.зв «СВО» та відчайдушного супротиву українців. За наявними даними, росіяни навіть були вимушені перекидати до окупованого Криму запаси ракет з Північного, Балтійського флотів та Сирії, не маючи спроможностей на швидке відновлення запасів з виробництва.

Крім того, особовий склад, який готувався для проведення МДО на території Одеської області, в авральному порядку був перекинутий на Маріупольський напрямок та мав там чутливі втрати, які теж вплинули на можливість проведення морського десанту.

В подальшому, вже до початку активного застосування ударних БпЛА типу «Shahed-136/131», росіяни були вимушені суттєво скоротити та відкоригувати плани щодо вогневого ураження об'єктів на території України.

З початком застосування БпЛА типу «Shahed-136/131» саме вони стали основним засобом росіян для завдавання масованих ударів по території України. І якщо спочатку росіяни використовували дрони саме іранського складання, то вже з кінця другого кварталу 2023-го року вони стали використовувати БпЛА типу «Shahed-136/131» (під назвою «Герань-2») саме російського виробництва (частково великовузлового складання). 

Восени 2023 росіяни (ймовірно) домовились з керівництвом КНДР про по-ставки північно-корейських балістичних ракет типу HVASON 11GA (KN-23), які стали обмежено застосовувати проти критичних об'єктів інфраструктури у північних та східних районах України.

Слід зазначити, що використання саме HVASON 11GA (KN-23) залишається і досі під {політичним} питанням, незважаючи на наявні свідчення застосування саме такого виду озброєння.

На початку лютого 2024 року українська влада вперше офіційно заявила про використання росіянами гіперзвукових ракет типу «Циркон» (шифр 3М22) для завдавання ударів по Києву. Незважаючи на бравурні реляції, «аналоговнетна ракета, яку неможливо збити наявними засобами ППО», виявилась такою, яку можна збити за допомогою навіть застарілих комплексів.

Висока швидкість польоту (від 9000 до 11000 км на годину), яка, до речі, виявилась меншою за заявлену РФ, не надала значних переваг і, головне, виявилась недостатньо точною. Ймовірно перші бойові запуски цього типу озброєння були саме випробувальними (пілотними) та в подальшому ця зброя буде доопрацьовуватись.

* * *

Попередню публікацію «Склад сил сторін та завдання Чорноморського флоту РФ на початковому етапі агресії» читайте ТУТ.

* * *

Ця публікація створена за підтримки Європейського Союзу (European Union in Ukraine). Зміст публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу