РФ почала робити свою електроніку на ракети зокрема "Калибр", але це не помічають

Або як трактувати ті чи інші дані по виробництву зброї на потужностях рашистського ВПК

Ще на початку березня 2024 року стало відомо про те, що РФ активно замінює західну електроніку власною, і це показав результат розбірки систем навігації ракет. Як тоді в своїй публікації пояснював Defense Express, компоненти російського виробництва тоді були виявлені у блоках супутникової навігації СН-99, що були виявлені в крилатих ракетах типів "Калибр", Р-500 комплексу "Искандер-К", Х-59 та Х-101.

Це не означало, що рашисти різко отримали можливість взагалі відмовитись від використання контрабандної електроніки для своїх ракет, якраз навпаки – в тих же СН-99 було виявлено і значну кількість компонентів західного виробництва. Однак це вказувало і на те, що ворог має явні успіхи у заміщенні "зовнішніх" поставок, готуючись до того, що санкції Заходу могли бути сильнішими, аніж виявилось по факту.

Трирівневі плати систем навігації "Калибр", Р-500, Х-59 та Х-101 (джерело: Conflict Armament Research)

Все вищеописане заодно ілюструє, що на даний момент робота російського ВПК йде одночасно за двома векторами – максимальна експлуатація зовнішнього ресурсу та нарощення власних спроможностей. Але доволі парадоксально, що ця тенденція поки що не потрапила в поле зору інших коментаторів.

Але тут ми зупинимось поки що на найпростішому прикладі – в публічному просторі є безліч оцінок про те, скільки компонентів і яких саме західних фірм продовжують виявляти дослідники у рашистських ракетах та "Шахедах", але при цьому по суті нема згадок про те, що в цих ворожих засобах ураження є компоненти питомо російського виробництва.

Доробка кількості каналів зв'язку із навігаційними супутниками у СН-99 старої та нової версії

В свою чергу, є доволі показові цифри по російській офіційній статистиці виробництва за І квартал 2024 року, які в своїй публікації згадує аналітик Jamestown Foundation Павєл Лузін.

Там зокрема заявляється, що виробництво напівпровідників та їх елементів виросло до 14,14 млн одиниць (порівняно із 10,9 млн одиниць в І кварталі 2023 року). Але такий стрибок по цифрам той же Лузін пояснює виключно ростом поставок до РФ в обхід санкцій.

Обсяг виробництва напівпровідників та інших ресурсів для російського ВПК, табличка Jamestown Foundation

Там також можемо звернути увагу і на цифри поступово обсягу росту виробництва целюлози та нітрату амонію, необхідних для виробництва вибухівки для тих же ракет чи снарядів. І заодно можна пригадати та порівняти із даними одного західного ЗМІ, що на літо 2023 року РФ вийшла на показник імпорту целюлози в 3039 тон, що було удвічі більше за показник усього 2022 року.

Щоправда, WSJ, котре писало про це, примудрилось випустити із своєї уваги Китай як основного постачальника такої сировини для російської промисловості.