Попри ворожі обстріли вітчизняні аграрії вийшли на довоєнні цифри експорту

Великою кров’ю аграріям вдалося посіяти, зібрати та продати врожай другого року повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну. 

Врожай третього року російської навали продати буде легше, а от посіяти та зібрати — важче, пише видання НВ.

Судячи з цього графіку, українські аграрії щороку стрибають вище своєї голови. Але у 2024‑му їм довелося стрибнути вище голів російської армії, яка учинила злочинне полювання за кораблями та елеваторами зернотрейдерів.

Менш ніж за десятиріччя обсяг українського агроекспорту подвоївся. Фото: NV

Через це одна лише агрокомпанія Нібулон втратила близько 60 % від своєї потужності. «Були спроби евакуювати флот із Миколаєва, — каже Володимир Славінський, директор із торгівлі Нібулона. — Росіяни потопили деякі плавзасоби. Загинули моряки нашої компанії».

У такий садистський спосіб окупанти намагалися, та й досі намагаються зупинити локомотив української економіки, унеможливити її агроекспорт, що становить чи не 65 % від усього товарного експорту України. Утім цього разу хлібороби виграли двобій у варварів. У 2023 / 2024 маркетинговому році, що добігає кінця 30 червня, вітчизняні аграрії спромоглися експортувати понад 53 млн тонн врожаю. Це співставно з довоєнним роком, хоч і менше, ніж у минулому сезоні.

«Але у грошовому еквіваленті виручка буде більшою, ніж торік, — заспокоює Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації (УЗА). — Тому що зараз ціни зростають, і середньозважена ціна нашого агроекспорту буде відсотків на 25 вищою, аніж торік».

Микола Горбачов, президент УЗА, під час міжнародної конференції Grain Ukraine розказує про досягнення та перспективи галузі. Фото: NV

Окрім кукурудзи, ячменю та пшениці, де Україна покриває від 8 % до 13 % світового ринку, основними маржинальними продуктами стають м’ясо птиці, цукор, біоетанол та інші продукти переробки. З великими перешкодами, але українські виробники стрімко заповнюють ці та інші ніші на ринку Євросоюзу. Цьому сприяє безмитна та безквотова торгівля між Україною та ЄС, за що цю угоду в українському уряді називають «торговельний безвіз». Щоправда, він і посилив транзитні конфлікти в регіоні.

«У нас були і будуть ці тертя, — каже Дмитро Скорняков, гендиректор агрокомпанії Harveast. — Нам просто так все не здадуть. Але якщо ми не будемо постачати в Європу, то ніколи не зароблятимемо великих грошей в аграрці. Нам слід розуміти: ми йдемо туди, і це потребує змін».

Перша радикальна зміна правил гри на агроринку чекає сектор уже наступного року. І ось чому. Логістики стає забагато, і тому вона дешевшатиме, агропродукції стане менше, і вона дорожчатиме. «При дуже високій конкуренції за товар дохідність усіх секторів, крім виробництва, буде знижуватися, — пояснює Євген Осипов, гендиректор агрохолдингу Кернел. — Менше товару — більша конкуренція. Це підтримує українську аграрку, а саме — виробника».