Чи є УПЦ Московською церквою? Онуфрій програв черговий суд

17:00 23.09.2024

Київська митрополія добивалася визнання нечинним Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української православної церкви

Київська митрополія Української православної церкви (УПЦ МП) потерпіла чергове гучне судове фіаско. Релігійна організація під проводом митрополита Онуфрія вкотре не зуміла спростувати канонічний зв’язок з Московським патріархатом.

Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «Заборона Московської церкви. Хроніка контратаки».


Церковники більше року судилися з Державною службою з етнополітики та свободи совісті Міністерства культури, добиваючись визнання бездіяльності чиновників через відсутність їхньої реакції на відвід експертам, долучених до релігієзнавчої експертизи.

Крім цього, позивач просив визнати нечинним сам Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української православної церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом, затверджений наказом Державної служби з етнополітики від 27 січня 2023 року.


Вищезгаданий наказ Київська Митрополія вважала протиправним та вимагала скасувати.

Як повідомляє «Главком» з посиланням на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня, Державна служба з етнополітики та свободи совісті з метою об’єктивності та повноти дослідження Статуту УПЦ МП залучила до проведення релігієзнавчої експертизи п’ятьох професорів, докторів наук та одного кандидата наук. Ці фахівці увійшли до складу Експертної групи із забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи, утвореної відповідно до рішення Ради нацбезпеки і оборони від 1 грудня 2022 року.

Експерти досліджували різні документи. Серед них Статут про управління Української православної церкви, прийнятий 27 травня 2022 року; «Грамота Олексія II, Божою милістю Патріарха Московського і всієї Русі Митрополиту Київському і всієї України Філарету» від 27 жовтня 1990 року, згадана у Статуті УПЦ; Рішення Архієрейського Собору РПЦ від 25-27 жовтня 1990 року щодо статусу Української православної церкви; чинна редакція Статуту РПЦ від 2017 року, два листи предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія з офіційними тлумаченнями положень Статуту про управління церквою (у редакції, прийнятій на Соборі УПЦ 27 травня 2022 року).

«Позивачем (Київською Митрополією Української православної церкви (МП) – «Главком») не надано доказів, які б доводили вплив індивідуальних поглядів експертів на хід та результат релігієзнавчої експертизи, колегіально та одноголосно зроблені висновки тощо. Крім того, позивач не представив аргументів, які б спростовували сам зміст висновку релігієзнавчої експертизи, що може свідчити про його об’єктивність», – сказано у судовому рішенні.


Окремо суд підтвердив той факт, що УПЦ МП відряджала свого представника для участі у проведенні релігієзнавчої експертизи. Ним був голова Синодального юридичного відділу протоієрей Олександр Бахов. 10 січня 2023 року Бахов брав участь у засіданні Експертної групи, де заявив відвід чотирьом членам групи. Через два дні після цього інциденту Державна служби з етнополітики відправила листа митрополиту Онуфрію з проханням письмово спростувати або підтвердити церковно-канонічний зв’язок УПЦ з Московським патріархатом. На що очільник релігійної організації не надав жодних пояснень.

Натомість у листі ієрарха було зазначено, що «УПЦ не ставить під сумнів, що Державна служба з етнополітики, відповідно до законодавства, має право проводити релігієзнавчу експертизу, але у той же час зазначено, що такі експертизи мають поводитись об’єктивно, прозоро, фаховими та неупередженими спеціалістами, не порушуючи права інших осіб, в тому числі й УПЦ». 

Як з’ясував суд, Державна служба з етнополітики та свободи совісті Міністерства культури, відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та свого Положення, проводить релігієзнавчу експертизу. Водночас позивач просив суд визнати нечинним висновок релігієзнавчої експертизи на підставі формальних ознак, «проте не висунув жодних зауважень щодо суті та змісту самої релігієзнавчої експертизи».

Це рішення Київського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення терміну подання апеляційної скарги, на який відведено місяць.

До речі, Київський окружний адмінсуд не досліджував по суті висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління УПЦ МП від 27 січня 2023 року. Разом із тим, наводимо ключові тези з Висновку, висловлені Експертною групою:


1. Прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ (від 27.05.2022) та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української православної церкви із Російською православною церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним.

2. УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини із цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності.

3. Нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які би свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено. 

Теми:

Ще на цю тему