Український зерновий коридор: чому росія розпочала сезон полювання на зерновози в одеських портах

Моніторингова група редакції BlackSeaNews
та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень»

Росія почала системно обстрілювати зерновози, що використовують Український зерновий коридор. Ці обстріли стали продовженням тривалих обстрілів портової інфраструктури Одещини і вже спричинили ураження кількох суден, поранення і загибель людей. Для стримування агресора необхідна колективна протидія країн Чорноморського регіону.

Нові цілі: що змінилось в російських обстрілах одеських портів

Слід нагадати, що вже другий рік поспіль функціонує український зерновий коридор без участі ООН та рф. І вже другий рік росія намагається зруйнувати його роботу.

Масований ракетно-дроновий терор українських чорноморських портів росія розпочала в середині липня 2023-го року, коли сама вона вийшла із «зернової ініціативи».

І так само слід згадати, що буквально на другий день з початку роботи нового українського зернового коридору (2 серпня 2023 року) зс рф здійснили масовану дронову атаку по об’єктах портової та промислової інфраструктури Ізмаїльського морського торговельного порту. Були пошкоджені або зруйновані елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські та адміністративні приміщення. Також суттєвих руйнувань зазнала триповерхова будівля морвокзалу та будівля ПрАТ «Українське дунайське пароплавство», ключового українського вантажоперевізника на Дунаї. Було пошкоджено майже 40 тис тонн зерна, що очікували країни Африки, Китай, Ізраїль.

В цьому році рф продовжує нищити одеські порти. І в минулому, і в поточному році ми зауважуємо збільшення кількості російських атак на портову інфраструктуру Одещини в місяці, коли по українському зерновому коридору починається експорт збіжжя нового врожаю.

Якщо порівнювати вересень-жовтень поточного року з аналогічним періодом минулого року, можна зазначити, що інтенсивність атак знаходиться приблизно на однаковому рівні. Але є і певні відмінності.

У вересні 2023-го року відбулось щонайменше 14 атак на портову інфраструктуру Одещини. Атаки здійснювались переважно ударними БпЛА типу «Shahed-136/131», задіяно понад півтори сотні дронів. Також зафіксоване щонайменше два удари балістичною ракетою «Іскандер-М», одна атака ракетами «Онікс» та атака 12-ма КРМБ «Калібр». У перші два тижні жовтня 2023 р. зафіксовано 4 атаки на порти Одещини, зокрема, на Ізмаїльський р-н, Ренійський р-н, Білгород-Дністровський р-н. З них - три атаки ударними БпЛА і одна атака БР «Іскандер-М».

В 2024-му році російські атаки по портовій, енергетичній, аграрній, логістичній інфраструктурі Одещини системно відбуваються починаючи вже з весни з подальшою активізацією.

У вересні 2024 року зс рф здійснили в напрямку портів Одещини щонайменше 15 атак з використанням ударних БпЛА та балістичних ракет з окупованого Криму та крилатих ракет з повітряної акваторії Чорного моря. З початку жовтня вже відбулось близько десяти атак на портову та іншу інфраструктуру Одеської області, задіяну в роботі українського зернового коридору. В тому числі атакуються іноземні цивільні судна, що заходять в порти Великої Одеси.

Відмінність атак восени цього року полягає в наступному:
– значно зросло застосування балістичних ракет «Іскандер-М» при збереженні інтенсивних дронових ударів. В тому числі з використанням корейських БР «Іскандер-М»/KN-23 та крилатих авіаційних ракет Х-59/69;
– почастішали атаки винятково по Одещині, а не лише в рамках комбінованих ударів по різним регіонам України;
– розпочалися атаки по цивільним суднам – і це найважливіша відмінність.

Статистика підтверджує погіршення безпекової ситуації в Чорному морі. Якщо торік у вересні-жовтні не було зафіксовано влучань в цивільні судна, то з початку цієї осені вже уражено 6 цивільних суден.

З початку цього року і принаймні до середини вересня можна було стверджувати, що ураження цивільних суден були випадковими і ненавмисними. В січні-серпні уражено лише одне судно - 10.07.24 в Одеському районі уламками ракети пошкоджено морське судно під прапором Камеруну.

Однак, з середини вересня кількість влучань в судна почала системно зростати. У вересні

зафіксовано два влучання: 11.09.24 – ракета (ймовірно КАР Х-22) влучила в судно-зерновоз AYA (ІМО 9117868, прапор Сент-Китс и Невис), який перевозив пшеницю з одного з портів Великої Одеси до Єгипту. Ракета влучила в балкер на траверзі Năvodari; 20.09.24 – ракетою «Іскандер-М» атаковано припортову та цивільну інфраструктуру в Одеському порту, а також цивільне судно GOLDEN LION під прапором Антигуа (на фото). 

Наприкінці вересня, а особливо в першій половині жовтня росіяни починають прицільно атакувати ракетами і дронами цивільні судна в портах Одещини і на підході до них.
Найбільш «гарячим» виявився тиждень між 6 та 15-тим жовтня – тоді сталось 4 атаки і уражено 4 цивільних судна, одне з них – двічі. Серед уражених суден – 3 балкери-зерновози і одне, яке перевозить металопрокат:

Обстріл 06.10.2024 – уражено PARESA (IMO 9008134. Flag St.Kitts and Nevis);
Обстріл 07.10.2024 та 14.10.2024 - уражено OPTIMA (9528691. Flag Palau);
Обстріл 09.10.2024 - уражено SHUI SPIRIT (IMO 9216729. Flag Panama);
Обстріл 14.10.2024 - уражено NS MOON (IMO 8919855. Flag Belize).

Таким чином, з початку вересня і до середини жовтня відбулось 6 атак на цивільні судна (2 у вересні та 4 – в жовтні). Уражень зазнали 6 суден (одне з них атаковане двічі). Внаслідок цих атак вже є і загиблі, і поранені. Скажімо, внаслідок російської атаки на Одесу 9 жовтня загинуло троє співробітників порту, ще 7 було поранено, після атаки 14 жовтня загинула одна людина, вісім дістали поранення. 

Тобто цивільні судна, які використовують український зерновий коридор, перейшли в категорію бажаних цілей для російських окупантів. І можна прогнозувати подальшу інтенсифікацію прицільних обстрілів, в першу чергу, по балкерам.

Загалом же, нагадаю, в поточному році зафіксовано 7 атак по цивільним суднам, уражено 7 суден.

Балкер під прицілом: навіщо росія намагається залякати судновласників?

Керівник Моніторингової групи редакції BlackSeaNews та «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» Андрій Клименко називає розпочаті росією обстріли цивільних суден «першим елементом нової морської тактики (чи стратегії) РФ в Чорному морі», а також зауважує вибірковість обстрілів в залежності від прапора судна:

«Обстріли балістикою портів Великої Одеси з пошкодженнями суден - це НЕ тимчасове явище, це нова стратегія, що має за мету фізично унеможливити функціонування українського морського коридору».

Обстрілюючі порти Великої Одеси і цивільні судна, що прямують українським зерновим коридором, росія переслідує кілька цілей. Глобально – це знищити український зерновий коридор, залякавши судновласників і зробивши економічно невигідним перевезення цим коридором, а також дестабілізувавши роботу портів. Ще одна мета російських обстрілів – покращити свої власні позиції в експорті зернових через чорноморські порти. 

Зокрема, обстрілами рф намагається змусити судновласників і капітанів змінити курс і попрямувати не в українські порти Одещини, а в російські Новоросійськ і Тамань.

Також нестабільність в Чорному морі вже починає впливати на вартість пшениці на світових ринках. Наразі продаж збіжжя є одним з джерел надходжень валюти до бюджету рф для продовження кривавої війни. Тому рф зацікавлена продавати більше і продавати дорожче.

Крім того, рф хоче стати максимально монопольним постачальником продовольства до країн Африки. А шлях через порти Чорного моря – то найкоротший шлях зерна з полів рф до африканських країн.

Слід врахувати, що на перспективу росія планує збільшити експорт зернових через порти Чорного моря і вже зараз розбудовує відповідну інфраструктуру на своєму причорноморському узбережжі – як портову, так і залізничну. Зокрема, Зерновий термінальний комплекс в порту «Тамань» (ZTKTKT, 50% належить до «Деметра Холдинга») наприкінці минулого року розпочав двоетапний проект зі збільшення спроможностей для експорту зернових. Модернізація причалів і днопоглиблення мають збільшити кількість суден, що завантажуються на терміналі на 60% - з 125 до 200 на рік. Другий етап передбачає будівництво залізничної інфраструктури до морських терміналів з перевалки агропродукції на Таманському півострові (наразі там функціонують лише автомобільні перевезення). Ці новації, за задумкою росіян, мають збільшити щорічну перевалку зерна на Таманському терміналі від поточних 5,5 млн тонн до 8 млн тонн на рік.

І хоча результати від цих проєктів очікуються ближче до 2027 року, але вже зрозуміло, що росія робитиме все, щоб прибрати свого головного конкурента з експорту зерна в Чорному морі – Україну.

Втім, в перші дев’ять місяців поточного року моніторинг засвідчує, що поки збільшення обстрілів портів Великої Одеси не вплинуло на кількість судозаходів. Не виправдався розрахунок росіян, що команди суден злякаються і відмовляться заходити до потенційно небезпечних портів. Так, влітку кількість судозаходів щомісяця становила близько 230, незважаючи на збільшення чи зменшення обстрілів. За підсумками вересня зафіксовано 214 судозаходів – це дещо менше, ніж середній показник за останні півроку. Але поки зарано остаточно стверджувати – чи є таке скорочення наслідком обстрілів цивільних суден.

Чи зміниться подальша ситуація із судозаходами після того, як росія в жовтні відкрила «сезон полювання» на балкери – наразі прогнозувати складно. Поки можна припустити, що радикального зменшення судозаходів очікувати не слід, ймовірні лише поодинокі відмови.

Водночас, крім ракетно-дронових російських атак, зберігається також небезпека мінування окупантами акваторії Чорного моря. І на це теж слід зважати.

Протидія обстрілам портів – відсіч має бути колективна

Варто розуміти, що російські обстріли портів Одещини несуть загрозу не лише Україні. Росія продовжує атакувати українські чорноморські порти з різних видів озброєнь, тому існує небезпека для прикордонних регіонів Румунії та Болгарії. Лише в поточному році зафіксовано щонайменше три випадки, коли до Румунії залітали російські ударні дрони в ході атак на одеські порти. Зберігається небезпека і для громадян та бізнесу всіх тих країн, які використовують Український зерновий коридор. Відповідно і протидіяти цим обстрілам та іншим ризикам повинна не лише Україна. Має бути колективна протидія. Деякі кроки в цьому напрямку вже починають здійснюватись, але їхня кількість і швидкість явно недостатні.

Зокрема, ми вважаємо, що варто посилити склад протимінної групи MSM Black Sea за участі Румунії, Болгарії та Туреччини та розширювати ареал її діяльності на українські територіальні води в північній частині Чорного моря. Також доцільно посилювати сили ППО в Румунії та інші військові спроможності країни з прицілом на стримування російської агресії в ЧМ. Крім того, доцільно розглядати можливість не лише посилити моніторинг повітряного простору силами Альянсу (як це відбулось з 29 вересня, коли НАТО розпочало додаткові польоти літаків спостереження, обладнані бортовою системою попередження та контролю (AWACS) над Румунією), але й обговорити можливість збиття БпЛА або ракет в повітряному просторі причорноморських країн.

Зі свого боку, Україна спромоглась нейтралізувати загрозу для портів Одещини від російського військового флоту, частково знищивши його і витіснивши його залишки в російські територіальні води в східній частині Чорного моря. Тепер треба нейтралізувати небезпеку від російських атак балістичними ракетами з території окупованого Криму, від атак крилатими авіаційними ракетами з неба над Чорним морем та від коврових мінувань російськими мінами західних районів Чорного моря.