Китайські банки почали закривати для російських компаній платежі через Індію, ОАЕ та Гонконг 

Китайські банки посилили перевірки платежів із Індії, ОАЕ та Гонконгу, намагаючись виявити в них "російський слід".

Про це розповіли представники бізнесу, передає Бізнес.Цензор з посиланням на росЗМІ.

Як повідомляється, провести оплату стає дедалі складніше: кредитні організації аналізують відвантажувальні документи – кому йде товар, куди й навіщо. Раніше такі посилені перевірки було запроваджено щодо переказів через Туреччину та країни СНД, але тепер вони поширилися на інші держави.

Тепер же банки вимагають, щоб товар відвантажувався саме в ту країну, звідки прийшли гроші. Так, за допомогою посилення контролю організації намагаються уникнути вторинних санкцій.

Інший представник ринку заявив, що китайські банки "закручують гайки" перед приходом Дональда Трампа до влади, тому ситуація не покращиться у 2025 році: Трамп давно оголосив "торговельну війну" Китаю – і місцеві банки не ризикуватимуть, щоб не дати привід для санкцій новій американській адміністрації.

Однак варіанти відправки платежів до Китаю досі існують. Так, наприклад, як і раніше, проходять прямі транзакції з регіональних російських банків до китайських, а також відбувається оплата через Малайзію та Індонезію.

Найбезпечніша і найшвидша схема – це прямі платежі через філію російського банку до Китаю. Однак для цього у контрагентів у Китаї мають бути відкриті рахунки у цій фінорганізації. Якщо вони є, то гроші доходять до постачальника за два-три дні, а банк бере фіксовану комісію за переказ 4%.

Раніше стало відомо, що китайські банки почали масово блокувати рахунки російським компаніям через те, що їхні юридичні адреси збігаються з адресами організацій, що знаходяться під санкціями.

Ситуація з платежами з Росії до Китаю різко погіршилася в грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за допомогу підсанкційним особам та забезпечення поставок російському військово-промисловому комплексу.

Після цього понад 98% китайських кредитних організацій припинили приймати платежі від російських компаній. Також деякі банки стали відхиляти платежі з російськими іменами та почали відмовлятися приймати "брудні" юані з Росії.

Наприкінці вересня стало відомо, що Киргизстан перекрив канал для транзитних платежів з Росії за товари з Європи та Китаю.

Наприкінці серпня повідомлялося, що російські компанії стикаються з усе довшими затримками та більшими витратами при проведенні розрахунків з торговими партнерами в Китаї. Ця проблема загострилася, а між РФ та Китаєм "зависли" транзакції на десятки мільярдів юанів.

Близьке до уряду РФ джерело підтвердило, що китайські державні банки "масово" припиняють операції з Росією, через це затримуються платежі на мільярди юанів.

До того стало відомо, що китайські експортери припинили поставляти продукцію до Росії без попередньої оплати.

Перед тим невеликі регіональні банки Китаю почали відмовлятися приймати платежі з Росії. Ще в травні-червні локальні китайські кредитні організації працювали з російським бізнесом і "платежі йшли більш-менш стабільно", але з 20 липня розрахунки фактично призупинено.

Наприкінці липня повідомлялося, що китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.

Російські банкіри своєю чергою визнали, що проблема з міжнародними розрахунками – це надовго. 

Докладно про санкції можна дізнатися у Базі даних юридичних осіб, щодо яких запроваджено санкції України, Канади, Великобританії, ЄС та США у зв'язку з російською агресією проти України.