Мазут із затонулого понад тиждень тому російського танкера продовжує витікати в Чорне море

Мазут продовжує витікати із затонулого понад тиждень тому в Керченській протоці російського танкера, забруднюючи протоку та узбережжя Криму.

Як передає Укрінформ, про це Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляє у Фейсбуці.

У результаті аварії російських танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239", яка сталася в районі Керченської протоки, в море потрапила велика кількість мазуту.

За попередніми розрахунками та відповідно до наявної інформації Українського наукового центру екології моря, мазут досяг суходолу РФ аж до міста Анапа. Але, як показують супутникові знімки, частина нафтопродуктів залишилась у затонулій частині судна та поступово вивільняється у морську воду.

Модельні розрахунки, проведені для періоду з 23 по 29 грудня 2024 року з інтервалом у 12 годин, свідчать про поступове розповсюдження мазуту в акваторії Чорного моря.

«Основні результати свідчать про те, що мазут продовжує витікати із затонулого судна, забруднюючи Керченську протоку та узбережжя Криму. Проте спостерігається поступове переміщення забруднення у східному напрямку, до відкритої акваторії Чорного моря», - зазначили в Міндовкілля.

23 грудня пляма мазуту концентрується в районі Керченської протоки. У наступні дні мазут під впливом вітрових умов і течій почне поступово розширюватися.

За даними УкрНЦЕМ, до ключових загроз у цей період можна віднести забруднення прибережних природоохоронних територій України, зокрема територій Опукського природного заповідника та ландшафтного парку "Мис Такиль" в Криму.

З 25 грудня через зміну синоптичної ситуації прогнозується поступовий рух нафтопродуктів у північно-західному напрямку. Це ймовірно створить потенційну загрозу досягнення мазутом південного узбережжя Криму. Надалі мазут може знову поширитися на північ від точки, де затонуло судно, у напрямку Азовського моря, що підтверджується результатами моделювання на 27–29 грудня.

«Необхідно наголосити, що на сьогодні досі залишаються невідомими точна кількість мазуту, що залишається у затонулій частині судна та швидкість витікання мазуту, яка може залежати від гідрологічних умов, ступеня руйнування корпусу судна та інших факторів. Ці фактори створюють значну невизначеність у прогнозуванні масштабів забруднення», - підкреслили в Міндовкілля.

Як повідомляв Укрінформ, 15 грудня поблизу берега в Керченській протоці почали тонути два російські нафтові танкери «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239». Причиною аварії став сильний шторм. Один із танкерів хвилі розбили майже навпіл. У Чорне море вилилося понад 4000 тонн мазуту.

За словами Євгена Хлобистова, декана факультету природничих наук НаУКМА, радника голови правління Кримськотатарського ресурсного центру, координатора робочої групи «Екологія та економіка» ЕМ МКП, аварія російських танкерів у Керченській протоці сталася через недбалість керівництва судноплавних компаній.

На його думку, регіональної екологічної катастрофи у Чорному морі не станеться, але мікрофлора зазнає значного впливу.